Прокурор МКС наполягає на арешті глави хунти в М’янмі

Прокурор Міжнародного кримінального суду (МКС) Карім Хан подав запит на видавання ордера для затримання старшого генерала Мін Аун Хлаїна, який виконує обовʼязки президента М’янми.

Відповідну заяву прокурора опублікували на сайті МКС. 

Мін Аун Хлаїн. Фото: Reuters

Так, після проведення ретельного, незалежного й обʼєктивного розслідування його Офіс дійшов висновку про наявність достатніх підстав вважати, що Мін Аун Хлаїн, який обіймає посаду головнокомандувача Збройних сил Мʼянми, є відповідальним за злочини проти людяності. Зокрема, ці злочини стосуються депортації та переслідування представників етнічної групи рохінджа, які відбувалися на території М’янми та частково Бангладеш.

Карім Хан уточнив, що злочини, про які йдеться, були скоєні в період із 25 серпня до 31 грудня 2017 року силами армії М’янми, відомої як Татмадау. До цих дій також були залучені національна поліція, прикордонні підрозділи та деякі цивільні, які не належать до народності рохінджа.

Прокурор наголосив, що запит базується на великій кількості доказів, отриманих з різних джерел. До них належать свідчення очевидців, офіційні документи, фотографії та відеоматеріали.

Також Хан додав, що цей запит є першим випадком, коли прокуратура МКС просить видати ордер на арешт у межах розслідування ситуації в М’янмі.

Ще в листопаді 2019 року МКС ухвалив рішення про початок розслідування злочинів, пов’язаних з переслідуванням рохінджа на території Бангладеш і М’янми. Це рішення стало результатом тривалих дискусій про те, чи має МКС право втручатися з огляду на те, що М’янма не ратифікувала Римський статут, тоді як Бангладеш є його учасником. У підсумку суд визнав наявність юрисдикції для розслідування.

Нагадаємо, в аналітичній доповіді до Всесвітнього індексу свободи преси від RSF йдеться про те, що один з найгірших у світі режимів для журналістів діє в М’янмі, країна є другою у світі (перше місце посідає Китай) за кількістю ув’язнених журналістів після військового перевороту 2021 року.

М’янма перебуває на 176-му місці зі 180 в Індексі свободи преси у світі за 2023 рік.