Прогресу в питаннях діяльності національної інституції з прав людини за рік не відбулося – тіньовий звіт для ЄС

Упродовж 2025–2026 років кількість звернень до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини зростає. Проте ситуація з нормативно-правовим забезпеченням діяльності Омбудсмана не змінилася. Зокрема, досі не ухвалено законодавства про посилення повноважень інституції.

Про це йдеться в новому тіньовому звіті з виконання рекомендацій Єврокомісії в межах кластера “Основи вступу до ЄС”, який підготувала коаліція громадських організацій за участі Центру прав людини ZMINA.

Фото: з відкритих джерел

У 2025 році кількість звернень до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини зросла. Торік інституція отримала 152 592 звернення (на 24% більше, ніж у 2024-му). Станом на 9 липня 2026 року Омбудсман отримав 87 704 звернення. Найбільше з них стосувалися таких питань: захисту прав військовослужбовців, ветеранів, полонених та їхніх родин; процесуальних прав і дотримання прав у місцях несвободи; права на звернення, доступу до інформації та захисту персональних даних; захисту прав людей, які постраждали від збройної агресії РФ.

Загальна ситуація з нормативно-правовим забезпеченням діяльності Омбудсмана з 2025 року не змінилася, зазначається в тіньовому звіті. Законопроєкт № 13181, який оновлює закон про Уповноваженого ВР з прав людини, був зареєстрований у парламенті у квітні 2025 року. У травні 2026 року парламент підтримав цей документ у першому читанні. 

Серед позитивних змін, які пропонує законопроєкт, – зниження вікового цензу для кандидатів на посаду Омбудсмана, збільшення його фінансової незалежності. Водночас правозахисні організації висловили низку зауважень, зокрема щодо непрозорої та неінклюзивної процедури призначення Уповноваженого без публічного конкурсу та участі громадянського суспільства, що не відповідає Венеційським і Паризьким принципам.

Текст законопроєкту варто доопрацювати із залученням представників громадянського суспільства, правозахисних організацій та міжнародних партнерів, йдеться в тіньовому звіті. Звернення із закликом створити відповідну робочу групу надіслано до парламентського Комітету з питань прав людини.

Також із 2025 року не було внесено змін до статті 12 Закону “Про правовий режим воєнного стану” щодо можливості звільняти з посади Омбудсмана під час воєнного стану через висловлення йому недовіри. Ця підстава для звільнення Уповноваженого з’явилася 2022 року. Така ситуація створює загрозу незалежності інституції, наголошують експерти тіньового звіту.

У Верховній Раді на розгляді перебуває законопроєкт № 13597, за яким уповноважені співробітники секретаріату Омбудсмана або його представники зможуть складати протоколи про порушення законодавства у сфері запобігання та протидії дискримінації.

“Постає питання щодо експертного та ресурсного забезпечення цієї діяльності, оскільки щороку кількість повідомлень про дискримінацію, які надходять до Уповноваженого, зростає”, – зазначається в тіньовому звіті.

Попри те що Україна змінює законодавство про Омбудсмана для виконання євроінтеграційних зобов’язань, у відповідному законопроєкті процедура призначення Уповноваженого Верховної Ради з прав людини залишається практично без змін. Як забезпечити незалежність інституції з прав людини в Україні на шляху до ЄС, читайте в матеріалі.

Нагадаємо, раніше ZMINA писала, що законопроєкт про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини не відповідає зобов’язанням України для вступу до ЄС та необґрунтовано розширює коло суб’єктів контролю Омбудсмана, зокрема на громадські об’єднання. Про це йдеться в аналізі проєкту закону, який провели аналітики Центру прав людини ZMINA.