18 випадків насильницького поневолення цивільних з обох боків конфлікту на Донбасі – міжнародні правозахисники

Міжнародні правозахисники зафіксували 18 випадків насильницького утримання під вартою та катування цивільних обома сторонами збройного конфлікту на сході України у період з березня 2015 року по травень 2016 року.

Як передає кореспондент Центру інформації про права людини, про це йдеться у спільній доповіді Amnesty International та Human Rights Watch, презентованій сьогодні.

Доповідь “Тебе не існує. Свавільні затримання, насильницькі зникнення та тортури на сході України” базується на даних 40 інтерв’ю з жертвами насильства, членами їхніх сімей, свідками, адвокатами жертв та іншими.

Amnesty International та Human Rights Watch зафіксували дев’ять випадків незаконного тривалого тримання українською владою цивільних осіб під вартою, включно з насильницькими зникненнями, в неофіційних місцях тримання, та дев’ять випадків незаконного тривалого тримання цивільних осіб під вартою проросійськими сепаратистами. Більшість випадків датуються 2015 та першою половиною 2016 років.

“Долі людей на сході України, яких арештовують та переховують ворожі сторони, повністю залежать від їхніх викрадачів”, ― стверджує Таня Локшина, старша дослідниця по Європі та Центральній Азії Human Rights Watch.

“Тортури та секретне тримання під вартою не є забутими або ж невідомими практиками в Україні. Вони відбуваються саме зараз, з обох сторін конфлікту. Країни, що надають підтримку будь-якій зі сторін це чудово знають. Вони не повинні закривати очі на це огидне насильство”, ― зазначає заступник директора Amnesty International у Європі та Центральній Азії Денис Кривошеєв.

Згідно з доповіддю, українська влада та проукраїнські військові угруповання затримували цивільних осіб за підозрою у зв’язку чи підтримці проросійських сепаратистів, в той час як сепаратисти затримували цивільних осіб за підозрою в підтримці чи шпигунстві на користь української влади.

В одному з випадків, 39-річного Вадима затримали та піддавали тортурам представники спочатку однієї сторони, а потім іншої. В квітні 2015 року озброєні особи схопили його на контрольно-пропускному пункті українських сил, надягли йому на голову мішок та допитували його про можливі зв’язки з проросійськими сепаратистами. Вадим провів більше ніж 6 тижнів у неволі, більшість часу ― на об’єкті, який за свідченнями, перебував під контролем Служби безпеки України (СБУ). Допитувачі піддавали його тортурам за допомогою електрошоку, пропалювали його шкіру цигарками, били, вимагаючи зізнатися в тому, що він працює на проросійських сепаратистів.

Після того, як його відпустили, Вадим повернувся в Донецьк, де його схопила де-факто місцева влада. Вадима запідозрили у тому, що під час ув’язнення його завербувала СБУ. Він провів більше ніж два місяці під вартою без зв’язку із зовнішнім світом у неофіційній в’язниці в центрі Донецька, де викрадачі також били його та принижували.

Катування затриманих є злочином та забороняється за будь-яких обставин, заявили Human Rights Watch та Amnesty International.

В деяких випадках, тримання під вартою могло розглядатись як насильницьке зникнення, тому що влада відмовлялась повідомити про затримання особи або відмовлялась надати родичам інформацію про її місцезнаходження та подальшу долю. Багато з цих затриманих постраждали від тортур та інших форм жорстокого поводження. Деяким з тих, кого травмували під час тримання під вартою, відмовляли в медичній допомозі.

Майже в кожному з 18 досліджених випадків звільнення затриманих осіб в певний момент розглядалося в контексті обміну полоненими. Серйозне занепокоєння викликає факт затримання обома сторонами цивільних осіб з метою використання їх у якості “розмінної монети”. Такі затримання можуть трактуватись як захоплення заручників, що є воєнним злочином.

Правозахисники звертають увагу, що в трьох випадках осіб, яких затримала СБУ на підконтрольній Україні території, тримали в неофіційному ув’язненні від 6 тижнів до 15 місяців. Одну особу звільнили під час обміну полоненими, а двох ― без рішення суду.

Amnesty International та Human Rights Watch дійшли висновку, що незаконні тримання під вартою без офіційного визнання факту затримання відбувалися у будівлях СБУ в Харкові, Краматорську, Ізюмі та Маріуполі. Доповідь ООН від червня 2016 року також зазначила приміщення СБУ в Харкові, як можливе місце неофіційного тримання під вартою.

Amnesty International та Human Rights Watch отримали інформацію від багатьох джерел, включаючи нещодавно звільнених затриманих, що 16 людей, можливо, досі таємно утримуються під вартою в будівлі СБУ в Харкові. В листі до Amnesty International та Human Rights Watch, СБУ заперечила існування будь-яких місць тримання під вартою, окрім їхнього офіційного центру тримання під вартою в Києві, та повідомила, що не має інформації щодо зафіксованих можливих порушень Службою Безпеки.

Водночас, в самопроголошених Донецькій та Луганській народних республіках, місцеві служби безпеки, які діють без жодних стримувальних механізмів, незаконно затримують цивільних осіб, а у деяких випадках катують їх. Мешканці Донецька та Луганська описують відповідні де-факто силові структури, організації, що мають найбільшу владу та вселяють страх в мешканців самопроголошених республік.

“Відсутність верховенства закону на територіях, підконтрольних сепаратистам, позбавляє затриманих їхніх прав і фактично залишає їх безпомічними”, ― стверджує Локшина з Human Rights Watch.  

Міжнародні стандарти вимагають розслідування заяв про тортури та інші види жорстокого поводження, і за достатніх доказів, винні мають понести відповідальність.

“Всі сторони конфлікту повинні забезпечити поінформованість підконтрольним їм силам про наслідки насильства щодо затриманих відповідно до міжнародного права”, – заявили представники Amnesty International та Human Rights Watch.