Полоненого правозахисника Максима Буткевича після суду етапували до невідомого місця – батько

Після засідання апеляційного суду в Москві, яке відбулося 22 серпня 2023 року, місце перебування полоненого правозахисника, журналіста та військовослужбовця Максима Буткевича невідоме.

Про це повідомив батько Максима Олександр Буткевич у коментарі виданню ZMINA. 

Фото: Стас Юрченко, Ґрати

За його словами, після засідання апеляційного суду правозахисника етапували з Луганського СІЗО і його адвокат на жоден із запитів не отримав відповіді про поточне місце перебування Максима Буткевича: 

“Адвокат Леонід Соловйов не отримав жодної відповіді на свої запити про місце перебування Максима. У Росії всі юридично узаконені норми, як і права людини, повністю ігноруються. Наприклад, Максим має право як засуджений на листування, але листи та бандероль, які йому надсилали друзі, повернулися до них з позначкою “Переписка не положена”. 

Олександр Буткевич повідомив, що цього тижня адвокат має намір подати касаційну скаргу на такі дії російської пенітенціарної та судової системи. 

Також батько занепокоєний станом здоров’я Максима Буткевича і просить активного медійного розголосу. 

Як відомо, в серпні цього року в Москві перший апеляційний суд загальної юрисдикції розглянув апеляцію на “вирок” українському правозахиснику та військовому Максиму Буткевичу, якого так званий суд “ЛНР” засудив до 13 років колонії суворого режиму. Суд залишив “вирок” чинним, однак ухвалив зарахувати до терміну ув’язнення фактичний час тримання під вартою з 19 серпня 2022 року.

10 березня 2023 року окупаційний “суд” у Луганській області призначив правозахиснику та військовому Максиму Буткевичу 13 років колонії за те, що він нібито, перебуваючи в Сєвєродонецьку, поранив двох жінок, вистріливши з гранатомета в під’їзд житлового будинку. 

Зі свого боку українські правозахисники закликали світову спільноту продовжувати тиск на Російську Федерацію для звільнення Максима Буткевича та всіх несправедливо ув’язнених українських військових та цивільних громадян, а також закликали українську владу розслідувати цей злочин, а міжнародну спільноту – ввести персональні санкції проти всіх, хто причетний до фабрикації справи проти Максима Буткевича.

Нагадаємо, Максим Буткевич понад 20 років присвятив правозахисній діяльності. Був співзасновником та координатором проєкту “Без кордонів”. Протягом багатьох років виступав одним з організаторів та модератором показів і подій міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA. Входив до Громадської ради при Міністерстві внутрішніх справ України. Був тренером мережі Будинків прав людини.

У 2019–2021 роках – безпосередній учасник і координатор впровадження системи моніторингу та швидкого реагування на порушення прав людини в Україні ReAct, Альянс громадського здоров’я, а після впровадження системи – консультант.

Виступав з лекціями про права людини, мову ворожнечі для журналістів, активістів, працівників МВС та владних структур в Україні та в інших країнах на запрошення.

Працював в офісі Управління Верховного комісара в справах біженців ООН в Україні.

Буткевич вступив до лав ЗСУ в березні 2022 року. Потрапив до російського полону в червні 2022-го.

Його батько Олександр Буткевич одразу казав, що Росія збирається влаштувати показове судилище над сином. Буткевича під час фейкового процесу називали “нацистом” і приписали йому слова журналіста видання “Український тиждень” Богдана Буткевича, сказані 2014 року, про те, що на Донбасі “півтора мільйона зайвих людей”.

Згодом чоловіка засудили до 13 років колонії за надуманим звинуваченням: нібито він у Сєверодонецьку 4 червня 2022 року вистрілив із гранатомета в під’їзд житлового багатоповерхового будинку, де ховалися дві місцеві мешканки.

Водночас видання “Ґрати” в межах журналістського розслідування виявило, що Буткевич не міг бути у вказаному місці в зазначений період. Чоловік узагалі не перебував на Донбасі, принаймні до 14 червня, про що свідчать його листування з колегами та близькими в той час.

Україна закликала світ засудити процес над Буткевичем, засудженими разом з ним військовими Віктором Похозеєм та Владиславом Шелем, а також усіма іншими українцями, яких незаконно тримають на окупованих українських територіях та в Росії.