Президент Узбекистану підписав закон про небажаних іноземців

В Узбекистані набули чинності зміни до законодавства щодо небажаних іноземців: їх підписав президент країни. Уряд отримав доручення протягом місяця затвердити порядок визнання іноземців такими, що не можуть перебувати на території держави.

Про це пише “Газета.uz”.

Фото: Генеральне консульство Республіки Узбекистан у Франкфурті-на-Майні

Так, президент Шавкат Мірзіяєв підписав поправки до закону “Про правовий статус іноземних громадян і осіб без громадянства в Узбекистані”.

Відповідно до цього закону встановили критерії для внесення до списку іноземних громадян та осіб без громадянства, перебування яких в Узбекистані вважається небажаним. Підставами можуть стати публічні заклики чи дії, що суперечать державному суверенітету, територіальній цілісності та безпеці Узбекистану, провокують міждержавну, соціальну, національну, расову чи релігійну ворожнечу, а також дискредитують честь, гідність та історію народу Узбекистану.

Уряд має протягом місяця затвердити порядок внесення осіб до цього реєстру. Список вестиме міністерство закордонних справ.

До реєстру осіб вноситимуть за поданням кенгашів і Законодавчої палати й Сенату Олій Мажлісу, а також спеціально уповноважених державних органів.

Особи, визнані небажаними, не зможуть в’їжджати до Узбекистану, відкривати банківські рахунки, купувати нерухомість, брати участь у приватизації державного майна, а також вступати у фінансові чи договірні відносини, за винятком відчуження майна, яке належить їм на праві власності й розташоване в країні.

Термін перебування небажаних осіб у реєстрі становить п’ять років. Якщо за цей час підстави для внесення до списку не будуть усунені, термін перебування продовжать ще на п’ять років. У разі усунення підстав осіб можуть вилучити зі списку достроково.

Іноземний громадянин або особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Узбекистані, зобов’язані добровільно покинути країну протягом 10 днів після отримання повідомлення про внесення до списку.

В іншому разі такі особи підлягають депортації, тобто примусовому видворенню з країни органами внутрішніх справ та іншими уповноваженими структурами. Під час депортації видана віза анулюється.

Якщо в діях іноземця або особи без громадянства, що стали підставою для внесення до списку, є ознаки злочину чи адміністративного правопорушення, їх видворять за межі Узбекистану після виконання чи відбуття покарання, призначеного судом, або після звільнення від відповідальності чи покарання у випадках, передбачених законодавством.

Витрати на депортацію іноземців та осіб без громадянства, які постійно проживають в інших країнах і прибули до Узбекистану для службових, приватних, торговельних чи громадських справ, навчання, підвищення кваліфікації, роботи або туризму, покривають фізичні та юридичні особи, що їх запрошують чи приймають. У решті випадків витрати на депортацію покривають органи внутрішніх справ.

Раніше сенатор Анвар Туйчиєв зазначав, що останнім часом деякі іноземні громадяни робили публічні заяви та вчиняли дії, які суперечать державному суверенітету, територіальній цілісності й безпеці Узбекистану, провокували міждержавну, соціальну, національну, расову чи релігійну ворожнечу, а також дискредитували честь, гідність та історію узбецького народу.

Він наголошував, що в законодавстві раніше не існувало правових механізмів впливу на іноземних громадян і осіб без громадянства, які вчиняють подібні дії, через що й виникла потреба в запровадженні цих змін.

Нагадаємо, що 2021 року законотворці запровадили покарання у вигляді позбавлення волі для тих, хто, наприклад, ображає президента країни Шавката Мірзіяєва в мережі.