Представництво Президента в Криму просить світ об’єднатися задля якнайшвидшого припинення насильницьких зникнень в Україні

У Міжнародний день жертв насильницьких зникнень Представництво президента України в Автономній Республіці Крим звернулося до міжнародної спільноти з проханням відреагувати на чергові вияви порушення прав людини в тимчасово окупованому Криму та закликати об’єднати зусилля задля якнайшвидшого припинення насильницьких зникнень громадян України. 

Відповідну заяву Представництво оприлюднило на своїй фейсбук-сторінці. 

У відомстві нагадують, що Генасамблея ООН своєю резолюцією №65/209 від 21 грудня 2010 року започаткувала 30 серпня Міжнародний день жертв насильницьких зникнень, наголосивши на зростанні кількості викрадених та безпідставно арештованих людей у різних регіонах світу.

Через п’ять років Україна приєдналася до Міжнародної конвенції про захист усіх осіб від насильницьких зникнень і зобов’язалася дотримуватися її положень. У представництві наголошують, що внаслідок геноцидної війни росіян проти українського народу громадяни України стали зазнавати масового тиску та порушення своїх законних прав.

“Систематичні затримання, обшуки в будинках, переслідування, репресії, процедури фільтрації, тортури та залякування – те, чим РФ займається вже понад дев’ять років на тимчасово окупованих територіях. Та держава-агресорка тотально порушує всі норми міжнародного гуманітарного права не тільки цим. РФ приховує від родичів інформацію про долю політв’язнів, їхнє місце перебування та стан здоров’я, залякує та погрожує свідкам своїх злочинних дій, затримує неповнолітніх, жорстоко поводиться з незаконно затриманими, принижуючи їхню честь та гідність”, – мовиться в повідомленні Представництва Президента України в АРК.

За період тимчасової окупації Криму відомо про 44 випадки насильницьких зникнень, 15 з них – люди, чия доля та місце перебування досі невідомі.

Станом на квітень 2023 року зниклими безвісти вважаються кримчани:

• Різван Абдураманов;
• Марсель Аляутдінов;
• Ескендер Апселямов;
• Арсен Суюнов;
• Шевкет Аріпов;
• Іван Бондарець;
• Валерій Ващук;
• Максим Каплієнко;
• Федір Костенко;
• Катерина Клапова;
• Василь Черниш;
• Марлен Шевкет;
• Арсен Алієв;
• Мухтар Арісланов;
• Руслан Ганієв
• Іслям Джеппаров;
• Сейран Зінедін;
• Ервін Ібрагімов;
• Джевдет Іслямов;
• Арлен Терехов;
• Тимур Шаймарданов.

У відомстві вважають, що це неповний список. 

Таку масову практику РФ почала активно впроваджувати й на територіях, які були окуповані внаслідок повномасштабного вторгнення 2022 року. Лише на Херсонщині щонайменше 600 цивільних стали жертвами насильницьких зникнень з початку окупації частини області, вказують у представництві.

“Окупантам посильно все, що стосується порушення прав людини: вони запускають уранці силовиків у будинки представників корінних народів для проведення незаконного обшуку; б’ють, затримують та катують людей, які приходять підтримати до окупаційного суду безпідставно затриманих активістів; ігнорують проблеми зі здоров’ям політв’язнів, доводячи їх до смерті; при викраденні вербують мешканців Криму до лав Збройних сил РФ. І це ще не весь перелік злочинних дій Росії, яка немає нічого спільного з цивілізованим світом”, – мовиться в повідомленні Представництва.

Кримська правозахисна група, яка з початку великої війни документує випадки викрадення цивільних осіб з новоокупованих територій Херсонської та Запорізької областей, повідомляє, що цивільних викрадають російські військові, представники Росгвардії або ФСБ РФ. Правозахисна організація вказує, що викрадених людей катують як після викрадення, так і після того, як їх доставляють до СІЗО у Сімферополі.

Раніше правозахисна організація розповідала про новостворений СІЗО №2, який курує ФСБ РФ. Там і досі продовжують утримувати цивільних полонених, викрадених з півдня України після 24 лютого 2022 року. За її інформацією, у цьому ізоляторі більш як 120 осіб. Серед незаконно утримуваних є громадські активісти, волонтери та представники місцевої влади.

Кримська правозахисна група має верифіковану інформацію про щонайменше 50 осіб, яких тримають у цьому СІЗО. 

Серед викрадених з Херсонської області є Сергій Цигіпа, Олександр Зарівний, Микола Петровський, Олександр Бабич, Аппаз Куртамет, Ірина Горобцова, Павло Запорожець, Леонід Кондрацький, Олександр Новацький, Геннадій Ласінський, Костянтин Резник й інші.

Також утримуються громадяни України й з Запорізької області, як Віталій Расторгуєв, Володимир Кривцун, Сергій Петренко. 

За словами голови Кримської правозахисної групи Ольги Скрипник, наразі немає ефективних механізмів звільнення та повернення цивільних заручників на підконтрольну Україні територію. Але для їхнього звільнення однозначно потрібно мати верифіковану інформацію про те, хто та де утримується.

Правозахисниця Ольга Скрипник (у центрі) на місці воєнного злочину у селі Катюжанка Київської області

“В цьому ми намагаємося допомогти. Окрім цього, важливо, щоб державні органи мали інформацію про таких людей та постійно намагалися включити їх до списків на обмін (поки відсутні інші механізми). Тому ми рекомендуємо родичам звертатися як до правоохоронних органів із заявами про злочин стосовно їхніх рідних, яких викрали, так і до Комісії з питань встановлення факту позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України при Міністерстві реінтеграції. Якщо родичам викрадених потрібна допомога в цьому, то звертайтеся до Кримської правозахисної групи”, – прокоментувала Ольга Скрипник. 

Центр прав людини ZMINA разом з українськими та міжнародними партнерами документує насильницькі зникнення, затримання та викрадення цивільних осіб на тимчасово окупованих територіях. Якщо ваші рідні зникли або ви маєте побоювання, що їх могли викрасти, – напишіть, будь ласка, на нашу електронну адресу es@humanrights.org.ua. Наш представник зв’яжеться з вами. 

Отримана інформація за згодою заявника буде використана для звернень до національних та міжнародних слідчих органів, а також міжнародних організацій для внесення ними інформації до періодичних звітів, зокрема до Комітету ООН проти тортур, Незалежної міжнародної комісії ООН з розслідувань подій в Україні, Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, Міжнародного кримінального суду, тощо для  документування та подальшого розслідування скоєних воєнних злочинів в Україні та притягнення винних до відповідальності.