Росія ще більше погіршила становище з правами кримчан протягом 2024 року – Представництво Президента України в АРК

Представництво президента України в Автономній Республіці Крим повідомило про погіршення становища з правами людини на окупованому півострові: 218 політв’язнів, з яких 132 – кримські татари, та систематичні порушення прав громадян з боку російської окупаційної влади.

Про це повідомили виконувачка обов’язків представника президента України в АРК Ольга Куришко, заступник представника Денис Чистіков та народна депутатка Таміла Ташева під час щорічної пресконференції за підсумками діяльності представництва, передає кореспондент видання ZMINA. 

У представництві президента зазначають, що Російська Федерація продовжує погіршувати становище громадян України в Автономній Республіці Крим, зокрема через посилення політичних переслідувань та незаконних затримань з боку окупантів.

Загальна кількість політв’язнів станом на грудень 2024 року – 218 осіб, з них 132 – кримські татари.

Понад 40 кримських політв’язнів незаконно депортували з Автономної Республіки Крим до пенітенціарних установ на території Росії. З початку 2024 року окупанти незаконно перемістили з Криму до в’язниць на території РФ щонайменше 12 політичних в’язнів.

У представництві вказують, що Росія протиправно перемістила щонайменше 20 політичних в’язнів до колоній у віддалені регіони РФ. Зазвичай це регіони за тисячі кілометрів від їхньої домівки в Криму.

До прикладу, незаконно переслідуваних громадян України росіяни вивозили до пенітенціарних установ:

• Архангельської області за понад 3 тисячі кілометрів від Криму;
• Республіки Саха за 9 тисяч км;
• Красноярський край за майже 5 тисяч км;
• Республіки Бурятія за понад 6 тисяч км;
• Кемеровська область за понад 4 тисячі км, де знаходяться одні з найжорсткіших колоній Росії з суворими умовами утримання.

Денис Чистіков указав на ще одне серйозне порушення та інструмент тиску на громадян України – систематична відмова в наданні медичної допомоги. Термінової медичної наразі допомоги потребують уже понад 60 кримських політв’язнів.

Після 24 лютого 2022 року Росія встановила адміністративну відповідальність за “дискредитацію російської армії”. Станом на кінець листопада 2024 року в Криму представництво зафіксувало 1 093 випадки надходження матеріалів, складених за статтею 20.3.3 КпАП РФ, до незаконних “судів” на території окупованого Криму.

З них у 955 випадках ухвалили постанову про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу або приєднали до іншої справи за іншою статтею й ухвалили сукупне рішення.

Майже кожна друга особа, яка притягається до відповідальності жінка.

Представництво Президента вказує, що окрім адміністративних притягнень почастішали випадки кримінального переслідування громадян України в окупованому Криму. Кількість кримінальних справ за статтею (державна зрада) стрімко зросла.

Через широкомасштабну агресію Російської Федерації проти українського народу громадяни України активно долучилися та продовжують долучатися до Збройних сил України. Відтак російська окупаційна адміністрація заочно судить українських військовослужбовців з Криму за участь у бойових діях проти російських загарбників.

Відомо про щонайменше п’ять відкритих заочних “кримінальних справ” проти українських військовослужбовців родом з Криму. Крім того, незаконні “суди” на півострові заочно присудив всім військовослужбовцям позбавлення волі від 16 до 21 року та оголосив їх у міжнародний розшук.

Серед кримінальних справ також широко поширена стаття 280 КК РФ (публічні заклики до екстремізму) відомо близько 75 випадків переслідування за відповідною статтею, з яких щонайменше 62 винесено обвинувальні вироки. Усі ці справи також, як правило, розглядаються в закритому режимі.

У відомстві також повідомили, що його співробітники протягом 2024 року опрацювали близько 1 436 звернень громадян України, зокрема кримчан, за різноманітною проблематикою. Протягом року представники допомогли виїхати з окупації 27 особам. 97 громадян отримали допомогу з відновленням, отриманням українських паспортів. 24 громадянина отримали допомогу з освітніми документами.

Основні звернення кримчан стосувалися:

• встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя;
• пенсійного забезпечення внутрішньо переміщеної особи з окупованого Криму;
• встановлення факту народження на тимчасово окупованій території;
• встановлення факту позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України; 
• оформлення паспорта громадянина України, який проживає на окупованій території, вперше після досягнення 18-річного віку;
• соціального захисту особи з Криму;
• оформлення посвідчення особи на повернення до України;
• отримання жителями півострова освітніх послуг у дистанційному режимі.

Представництво закликає громадян України на півострові звертатися до них через цю форму. 

“З початку окупації Криму триває адміністративний, судовий та силовий тиск окупаційної адміністрації РФ на Кримську єпархію ПЦУ з метою припинення її діяльності та витіснення за межі окупованого Криму. У травні 2023 року, після систематичного адміністративного тиску, відбулось остаточне захоплення окупантами Кафедрального собору Святих рівноапостольних князя Володимира та княгині Ольги в Сімферополі. А 8 квітня 2024 року за рішенням окупаційної адміністрації було демонтовано купол цього собору, який був центральною святинею ПЦУ в Криму. 29 серпня окупанти знищили Хрестовоздвиженський храм Православної церкви України в Євпаторії – останній православний храм української церкви в Криму”, – зазначив Денис Чистіков.

Ольга Куришко повідомила, що представництво 2024 року зосередилося відразу на кількох важливих напрямах, які є визначальними під час формування та реалізації державної політики щодо тимчасово окупованого Криму:

• моніторинг ситуації на півострові;
• робота в правовому полі;
• взаємодія з міжнародними партнерами в межах Кримської платформи;
• допомога громадянам України, які проживають в окупованому Криму.

Відомство опрацювало 27 нормативно-правових актів. В. о. представника президента України в АРК повідомила, що цьогоріч у межах формування державної політики щодо ТОТ Криму відомство працювало над:

• розробленням Закону  “Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання питання обчислення страхового стажу та пенсійного забезпечення”;
• розробленням законопроєкту “Про внесення змін до Закону “Про правовий режим воєнного стану” щодо особливостей відновлення публічної влади в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі”;
• Розпорядженням Кабінету Міністрів України “Про схвалення Концепції відновлення освіти на деокупованих територіях та затвердження плану заходів щодо її реалізації”;
• розробленням Стратегії когнітивної деокупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя та плану заходів з її реалізації, які наразі перебувають на затвердженні в Кабміні.

Працювати продовжує Рада з питань когнітивної деокупації Криму, яка формує тактичні кроки та заходи, що сприяють впровадженню Стратегії когнітивної деокупації Криму в різних сферах. 

Ольга Куришко також повідомила, що представництво відстоює ухвалення напрацьованого урядом проєкту Стратегії відновлення державної влади та реінтеграції деокупованих територій України й Стратегії когнітивної деокупації. Ймовірно, це відбудеться після розподілу повноважень через реорганізацію Мінреінтеграції.