Правозахисники закликають долучитися до кримського флешмобу #PrisonersVoice
Українські правозахисники закликають небайдужих узяти участь у флешмобі Prisoner’s Voice.
Як повідомляє кореспондент ZMINA, про початок флешмобу оголосила голова Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук.
Щоб долучитися до акції, потрібно зробити чотири кроки:
– завантажити чорно-біле зображення півострова Крим із гаслом акції;
– сфотографувати його на тлі визначної пам’ятки, “візитної картки” у своєму місті або на тлі будь-якого іншого відомого місця, яке розташоване поряд;
– розмістити в інтернеті фото з хештегом #PrisonersVoice та обов’язково локалізувати місцеперебування;
– надіслати фото на поштову адресу: ccl.org.ua@gmail.com.
Олександра Матвійчук нагадала, що на початку 2020 року Парламентська Асамблея Ради Європи (ПАРЄ) підтвердила повноваження російської делегації без жодних застережень.
“Ба більше, у пропонованій спочатку до розгляду ПАРЄ резолюції було скромно приховано згадку про окупацію Криму. Для нас це тривожний знак: якщо ми не докладатимемо додаткових зусиль, міжнародні організації, наші партнери, демократичні уряди забуватимуть це питання. Ми не маємо цього допустити”, – сказала правозахисниця. Вона додала, що участь у флешмобі займає шість хвилин.
Автори ініціативи обіцяють нанести всі надіслані фото на панно для квітневої сесії ПАРЄ, щоб “країни-учасниці Ради Європи просто не могли забути про окупацію Криму та внести до моніторингового звіту щодо РФ категоричну вимогу звільнити всіх незаконно ув’язнених громадян України”.
“Подібні акції дієві. Вони створюють міжнародний тиск на держави, які можуть піддатися спокусі не вирішувати питання, на які немає простих відповідей. Потрібно нагадувати нашим міжнародним партнерам, що війна – справа не двох країн, а порушення міжнародного порядку. А отже, вони мають брати на себе відповідальність за вирішення геополітичної проблеми”, – переконана правозахисниця.
У Центрі громадянських свобод зауважують, що більшість незаконно утримуваних РФ громадян України в Криму та Росії – кримські татари. Кримськотатарський народ із перших днів анексії бореться проти окупації в ненасильницький спосіб.
За даними організації, за політичними та релігійними мотивами на півострові переслідують щонайменше 90 осіб. Серед них – громадянські журналісти Наріман Мемедемінов, Ремзі Бекіров, Осман Аріфмеметов, Рустем Шейхалієв, Руслан Сулейманов, а також правозахисники Емір-Усеїн Куку та Сервер Мустафаєв.
“Після геополітичних змін у 2014 році кримські татари знову зіткнулися з репресіями, через 70 років з моменту депортації у 1944 році. Постійні обшуки, сотні адміністративних стягнень у вигляді арештів і штрафів, десятки політично мотивованих кримінальних справ, тортури, викрадення, переслідування цілих родин – усе це наочно демонструє, що сьогодні Росія йде на все, щоб підпорядкувати кримськотатарський народ і всіх тих, хто не думає так, як того хоче де-факто влада”, – каже Ділявер Меметов, син політв’язня Ремзі Меметова, фігуранта сфабрикованої так званої бахчисарайської справи “Хізб ут-Тахрір”.
Ділявер МеметовНа його переконання, Росія створила на півострові такі умови, які заведено вважати “гібридною депортацією”, коли тисячі людей змушені залишати свої будинки в пошуках безпеки.
Правозахисники нагадують, що активісти в Криму регулярно відвідують судові процеси, передають політв’язням посилки в СІЗО, підтримують їхні сім’ї, які лишилися без годувальників, та інформують про порушення прав людини на півострові міжнародну спільноту.
За даними “Кримської солідарності”, 2019 року на півострові відбулося близько 275 судових засідань проти громадян України. Загальна кількість кримських дітей, чиїх батьків окупаційна влада незаконно ув’язнила, – 168 осіб. Загальна сума штрафів, які сплатили фізичні особи на півострові внаслідок переслідувань Росії, сягнула 1 631 000 рублів і .
