Правозахисники закликали державу взяти на себе відповідальність за евакуацію місць несвободи

Громадські правозахисні організації прагнуть звернути увагу держави до наслідків зволікання щодо евакуації ув’язнених у Луганській і Донецькій областях, а також до ситуації з відсутністю евакуації з Херсонської та Запорізької областей.

Про це йшлося під час брифінгу в Українському кризовому медіацентрі.

Фото з відкритих джерел

Багато місць несвободи в Україні зараз знаходиться близько до зон бойових дій, і це ставить під загрозу життя та безпеку як ув’язнених, так і персоналу, наголосили вони.

Менеджерка проєктів у Східній Європі Данського інституту проти катувань (DIGNITY) Тетяна Соколан розповіла, що вони з партнерами розробили дві методології щодо проведення моніторингу пенітенціарних установ, а також моніторингу соціальних установ. Результатом непрямого моніторингу стала розробка звіту “Дев’ять кіл пекла”, який був представлений як на національному, так і на міжнародному рівні для того, щоб звернути увагу на ту ситуацію, яка склалася в місцях несвободи на окупованій території.

Менеджерка проєктів ГО “Україна без тортур”, завідувачка відділу дотримання прав людини при наданні психіатричної допомоги ДУ “Інститут судової психіатрії МОЗ України” Олена Прашко повідомила, що 2023 року правозахисні організації підготували дослідження, яке торкалося й теми евакуації. У ньому звернули увагу на те, що відсутність на національному рівні єдиного плану евакуації інтернатних установ призвела до того, що людей залишили в небезпеці в закладах, що опинилися в окупації, й зумовила значні труднощі в організації евакуації до безпечних місць.

Кричущим стан евакуації назвав юрист ГО “Харківська правозахисна група” Михайло Романов. Він наголосив на тому, що держава несе відповідальність за в’язнів, бо вони перебувають під її повним контролем.

“На жаль, ми бачимо повне нехтування цим обов’язком. Найбільш прикро, що держава має величезний досвід в цьому сенсі, оскільки все почалося ще у 2014 році. В той час Україна втратила 28 установ виконання покарань, які залишилися на окупованих територіях Донецької, Луганської областей і Криму. В них перебували майже 20 тисяч людей”, – зазначив він.

На переконання Романова, такий досвід давав державі можливість зрозуміти, як діяти у таких випадках. Однак 2022 року “ми знов таки втратили 12 установ і понад три тисячі осіб”, сказав він.

На думку юристки ГО “Захист вʼязнів України” Ганни Скрипки, персонал пенітенціарних систем і зараз не готовий до нових викликів.

“Харківські установи, які зараз під обстрілом, Сумська область – чи готова наша держава евакуювати їх вчасно? На жаль, на сьогодні усі мовчать про це”, – констатувала вона.

Правозахисниця вважає, що перш за все потрібно переглянути порядок проведення обов’язкової евакуації, зробити його більш детальним і зрозумілим для установ виконання покарань.

Більше про тему незаконної депортації та складнощі повернення в’язнів додому читайте в матеріалі ZMINA

Покарані двічі, або Чому депортовані в Росію ув’язнені можуть скаржитись в ЄСПЛ на Україну