Правозахисники презентували тіньовий звіт про прогрес України у сфері прав людини у контексті євроінтеграції

Під час заходу “Шлях до ЄС: погляд громадянського суспільства на прогрес України за переговорними розділами 23 і 24” представили тіньовий звіт до розділу 23 “Правосуддя та фундаментальні права” та розділу 24 “Юстиція, свобода та безпека” Звіту Європейської комісії щодо прогресу України в межах Пакета розширення Європейського Союзу у 2024 році.

Документ охоплює теми свободи слова, захисту прав дитини, протидії дискримінації, запобігання катуванням і незалежності інституту Омбудсмана, а також містить рекомендації щодо оновлення Національної стратегії з прав людини та вдосконалення державних “дорожніх карт” у цій сфері.

Про це розповіла голова правління Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик, передає кореспондентка ZMINA.

Фото: Shutterstock

Цьогорічний звіт підготували понад 20 експертів із 12 правозахисних організацій, серед яких ZMINA, Лабораторія цифрової безпеки, Харківський інститут соціальних досліджень, Центр “Соціальна Дія”, Fight for Right, Конгрес національних громад України, Точка опори ЮА, Українська правова консультативна група, Право на захист, Центр політико-правових реформ, Центр демократії та верховенства права, Ла Страда-Україна.

Обсяг документа подвоївся порівняно з минулим роком – із 537 до 1077 сторінок, адже охоплює широкий спектр тем. За словами Печончик, навіть стислий опис десятків напрямів прав людини призводить до створення обʼємного тексту, але це дає змогу отримати повну картину стану справ.

Правозахисниця наголосила, що наразі для системного захисту прав людини важливі дві речі. Перша – оновлення Національної стратегії з прав людини, ухваленої ще у 2015 році. Попередня спроба її оновлення не завершилася затвердженням змін президентом, тому документ застарів. Зараз триває новий процес оновлення, який має визначити стратегічні цілі та супроводжуватись реалістичним планом дій.

Друга – інституційна незалежність Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. За словами Тетяни, ця інституція має бути компетентною, незалежною і мати достатнє фінансування. Закон, що регулює її діяльність, також застарів і потребує реформ. Навесні до парламенту подали пакет законопроєктів, які містять і позитивні зміни, і потенційно шкідливі норми. Зокрема, з текстів вилучили вимогу про участь громадськості у виборі омбудсмана, що суперечить Паризьким принципам. Крім того, після запровадження воєнного стану парламент отримав можливість звільняти Уповноваженого простою більшістю голосів, що створює ризик втрати незалежності інституції.

Печончик також звернула увагу на дорожні карти, ухвалені урядом у травні. Частина з них стосується прав людини та основоположних свобод. Попри політичну блокаду переговорних кластерів з боку Угорщини, Україна має продовжувати виконувати ці дорожні карти, щоб не втрачати час.

“Ми підготували рекомендації, як покращити подальшу роботу. Зокрема, як зробити виконання цих заходів не формальним, а більш інклюзивним, ніж раніше. Важливо, щоб громадські організації, які беруть участь у процесі, розуміли його етапи та формат – як відбуватимуться консультації й робочі групи. Вони мають отримувати зворотний зв’язок на подані правки та рекомендації й знати, чому ті чи інші пропозиції не враховано”, – розповіла Тетяна.

Вона навела приклад розділу про боротьбу з катуваннями: документ передбачає створення цифрової системи обліку таких випадків, однак саме визначення “катування” в українському законодавстві не відповідає міжнародним стандартам. Через це статистика не відображає реальної ситуації. Печончик наголосила, що такі недоліки потрібно виправляти, аби заходи дорожніх карт мали практичний сенс.

Насамкінець голова правління ZMINA додала, що правозахисники готові співпрацювати з урядом і допомагати у виконанні кроків, необхідних для вступу до Європейського Союзу, але ці кроки мають реально покращувати ситуацію з правами людини в Україні.

Нагадаємо, що українці мають найвищий рівень довіри до Європейського Союзу серед усіх міжнародних організацій. Переважна більшість вірить, що Україні вдасться реалізувати необхідні реформи для вступу до ЄС.

Читайте також: Успішний вступ до ЄС: яка роль громадянського суспільства і що роблять організації