Правозахисники подали до ООН альтернативний звіт про права постраждалих від російської агресії

Коаліція організацій, що опікуються питаннями захисту прав постраждалих унаслідок збройної агресії проти України і , подала до Ради ООН з прав людини альтернативний звіт у межах четвертого циклу Універсального періодичного огляду (УПО), в якому оцінила виконання Україною рекомендацій щодо захисту прав людей, які постраждали внаслідок збройної агресії Росії. 

Автори документа наголошують, що попри окремі позитивні зміни державна політика щодо підтримки потерпілих залишається фрагментарною, а частину рекомендацій, наданих Україні ще 2017 року, досі не виконано.

Документ подали 17 липня, передає ZMINA.

Фото ілюстративне. Зала прав людини та альянсу цивілізацій у Палаці Націй у Женеві, де збирається Рада з прав людини

На їхню думку, розподіл повноважень між різними міністерствами призвів до втрати міжвідомчої координації, а частина функцій, зокрема щодо перехідного правосуддя та захисту прав жителів ТОТ, була втрачена.

Окремий блок звіту присвячено компенсації шкоди. У коаліції зазначають, що чинний національний механізм охоплює лише окремі категорії житлової нерухомості, пошкодженої після 24 лютого 2022 року. Натомість люди, чиє майно було знищене до початку повномасштабного вторгнення або залишилося на територіях, окупованих до 2022 року, досі не мають доступу до компенсації. Крім того, система обліку немайнової шкоди, передбачена законом, досі не запрацювала.

Правозахисники також констатують збереження численних бар’єрів для жителів тимчасово окупованих територій. Серед них – необхідність звертатися до суду для реєстрації народження чи смерті, неврегульованість використання документів, виданих в окупації, складнощі з поверненням громадян без українських документів та обмежений доступ дітей до української освіти. За оцінками авторів звіту, лише незначна частина дітей, народжених на ТОТ після 2022 року, отримала українські свідоцтва про народження.

У розділі про внутрішньо переміщених осіб коаліція відзначає ухвалення нової редакції закону про забезпечення прав і свобод ВПО як важливий крок до формування комплексної політики. Водночас автори звертають увагу на збереження дискримінаційних підходів у пенсійному забезпеченні людей, які виїхали з окупованих територій, а також на потребу посилити механізми участі рад ВПО у формуванні державної політики.

Нагадаємо, у січні 2026 року Пенсійний фонд України призупинив виплату пенсій 337 тисячам пенсіонерів, які не пройшли фізичну ідентифікацію або не підтвердили, що не отримують пенсію від органів Російської Федерації.

Окремо правозахисники наголошують на необхідності усунути законодавчі бар’єри для визнання результатів навчання, здобутого на тимчасово окупованих територіях, та гарантувати молоді з ТОТ реальний доступ до української освіти. За їхніми даними, попри запровадження відповідних механізмів вони майже не працюють через нормативні обмеження та складність процедур.

  Читайте також: Вступ-2026: що держава пропонує абітурієнтам з ТОТ?

За підсумками звіту коаліція рекомендує Україні визначити єдиний орган, відповідальний за політику щодо постраждалих від війни, створити комплексну систему підтримки таких людей, запровадити повноцінний облік немайнової шкоди, забезпечити ефективний компенсаційний механізм, спростити доступ жителів ТОТ до адміністративних послуг та усунути дискримінаційні практики щодо внутрішньо переміщених осіб і пенсіонерів.

Нагадаємо, Універсальний періодичний огляд (УПО) – це процедура, в межах якої кожна зі 193 країн-членів ООН зобов’язана звітувати, як дотримується прав і свобод людини, та отримувати від інших країн критичну оцінку свого звіту. 

Кожна держава проходить Універсальний періодичний огляд раз на чотири з половиною роки. У 2026 році Україна проходить цю процедуру вчетверте.