Правозахисники нагадали уряду та Міносвіти, що мають запрацювати реальні механізми підтвердження освіти молоді з окупованих територій

У річницю ухвалення Закону “Про внесення змін до деяких законів України щодо визнання результатів навчання осіб, які проживали на тимчасово окупованій території (ТОТ) України правозахисна спільнота констатувала, що він не працює. 

Про це йдеться у заяві Коаліції громадських організацій, що опікуються питаннями захисту прав постраждалих внаслідок збройної агресії проти України. 

Заяву підписали “Донбас SOS”, Центр громадянської просвіти “Альменда”, “Схід SOS”, Право на захист, Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ”, Центр прав людини ZMINA, “Крим SOS”, Стабілізейшен Суппорт Сервісез та Кримська правозахисна група.

Правозахисна спільнота вказує, що освітня сфера на тимчасово окупованих територіях України (ТОТ) є мішенню окупаційної влади. Російська Федерація намагається за будь-яку ціну відновити роботу освітніх навчальних закладів, ніби підтверджуючи, що життя на ТОТ нормалізується.

Утім, відновлення роботи навчальних закладів відбувається за російськими освітніми стандартами, що суперечить нормам міжнародного гуманітарного права. Відповідно й документи, що посвідчують отримання рівня освіти громадянами України в окупації, є російського зразка. На ці документи, як і на інші видані окупаційною владою, розповсюджується принцип повного невизнання з боку України.

Правозахисники нагадують, що 21 листопада 2023 року парламент вніс зміни до Закону “Про освіту”. Вони передбачали право осіб, які проживали в окупації, на визнання здобутих на ТОТ результатів навчання.

Порядок визнання освітніх компетенцій має відбуватися у визначеному Міносвіти порядку для загальної середньої освіти та визначеному урядом для професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти. Ці зміни були підтримані представниками неурядових організацій, які працюють із питаннями подолання наслідків війни. 

Громадські організації вказують, що визнання результатів навчання створює можливість отримання дітьми з ТОТ української освіти, а для молоді, окрім можливості продовження освіти, також забезпечує доступ до ринку праці України, що в умовах кадрового дефіциту є особливо необхідним. Але важливіше те, що це дає дітям і молоді з ТОТ шанс на виїзд з окупованих РФ територій України та самореалізацію на підконтрольній території.

Читайте також: Як механізм атестації знань та умінь, отриманих в окупації, може посилити українську економіку

“На жаль, за рік після ухвалення довгоочікуваних змін до Закону, порядки визнання результатів навчання, здобутих на ТОТ, не затверджені. Це означає, що закон не діє”, — констатувала правозахисна спільнота.

У Коаліції вважають, що питання створення умов для продовження освіти та працевлаштування молоді з ТОТ має стати частиною державної молодіжної політики та політики реінтеграції. У своїй щоденній роботі вони вбачають, що для молодих людей, які вимушено залишалися в окупації, важливо жити та навчатися на підконтрольній території.

Для багатьох із них це перший в житті свідомий вибір, в якому ми мусимо надавати їм всебічну підтримку. Неприйняття протягом року порядків, які мали створити ще більше можливостей для виїзду дітей і молоді з ТОТ, руйнує державну політику реінтеграції, що роками вибудовувалася державою та громадянським суспільством України.

У річницю ухвалення закону, яким мали бути створені умови для визнання результатів навчання, здобутих на ТОТ, правозахисні організації закликали уряд невідкладно забезпечити повноцінну реалізацію цього закону. 

Вони просять Кабінет Міністрів затвердити Порядок визнання результатів навчання на рівнях професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти відповідно до прикінцевих положень Закону України №3482-IX. А Міносвіти — єдиний Порядок визнання результатів навчання на рівнях базової та повної загальної середньої освіти.

Нагадаємо, 24 жовтня 2024 року низка експертів констатувала, що співпраця між владою та громадськими організаціями покращилась у сфері захисту прав дітей на ТОТ, проте українській владі досі не вдалось усунути низку бар’єрів для забезпечення доступу до освіти.

Напередодні ZMINA повідомляла, що Центр громадянської просвіти “Альменда” розробив комплексні пропозиції щодо спрощення процедури вступу до українських вишів для абітурієнтів з тимчасово окупованих територій (ТОТ). Ключові зміни передбачають централізацію оцінювання знань, реорганізацію освітніх центрів та оновлення нормативної бази.

Раніше правозахисники оприлюднили 11 пріоритетних кроків у сфері захисту прав людини в умовах широкомасштабної збройної агресії на 2024 рік. 

Коаліція громадських організацій, які опікуються питаннями захисту прав постраждалих унаслідок збройного конфлікту, закликала Верховну Раду запровадити адміністративну (позасудову) процедуру визнання актів цивільного стану, які відбулися в окупації.

Передусім ідеться про акти народження, смерті, укладання та розірвання шлюбу. Нині запроваджено спрощену судову процедуру розгляду справ про народження та смерть, що відбулися на окупованих територіях. Проте цього не досить для забезпечення можливості зареєструвати акти цивільного стану, що відбулися на ТОТ, особливо після початку широкомасштабної збройної агресії.

Читайте також: “Вісім місяців доводив, що я – це я”: як кримчанин Ярослав виїхав з окупації й отримав український паспорт через суд

До прикладу, станом на кінець вересня 2023 року лише близько п’яти тисяч дітей з ТОТ отримали свідоцтво про народження державного зразка в судовому порядку. У парламенті зареєстровано урядовий проєкт закону № 9069, який передбачає запровадження адміністративної процедури визнання актів цивільного стану, що відбулися на ТОТ. Однак його досі не розглянув профільний парламентський комітет.

Ухвалення цього законопроєкту дасть змогу тим, хто вимушено залишався в окупації, отримати документи державного зразка та забезпечить їм доступ до реалізації своїх прав.