Правозахисники зробили попередні висновки про конфлікт з Рєуцьким

Експерти Харківської правозахисної групи відзначили суперечливість свідчень усіх сторін конфлікту, неефективність відеоспостереження та непрофесіоналізм співробітників міліції.

Харківська правозахисна група опублікувала на своєму офіційному сайті попередній звіт про участь у службовому розслідуванні інциденту з журналістами “Громадського ТБ” на блок-пості в селищі Пісочин Харківської області.

Представники ХПГ ознайомилися зі свідченнями потерпілого журналіста і правозахисника Костянтина Рєуцького, а також свідків інциденту – журналістів Анастасії Станко і Павла Пеньонжека, співробітників міліції, які чергували на блок-пості, співробітників ДАІ та лікаря. Також вони вивчили відеозаписи з камер на посту в Пісочині та фотографії, опубліковані в інтернеті при висвітленні цієї події.

Правозахисники зазначають, що співробітники міліції відмовилися давати додаткові пояснення для службового розслідування, пояснивши, що підтверджують все, що розповіли в прокуратурі. Костянтин Рєуцький та Анастасія Станко також відмовилися давати пояснення, оскільки вважають дане службове розслідування неефективним і збираються давати свідчення в прокуратурі.

“Костянтин Рєуцький розповів по телефону, що його побили, щоб забрати відеокамеру, коли вони перейшли до правого боку його автомашини, відеокамеру забрали, а потім підкинули її в машину без картки пам’яті. Що, повернувшись до Києва, він наступного дня зняв побої. Але надати нам скан медичного висновку і дати свої письмові пояснення він відмовився“, – йдеться у звіті.

Анастасія Станко також відмовилася надавати відзняте відео з місця інциденту.

Правозахисники вивчали відеозаписи з камер на посту, і на одній з них видно, як після огляду правоохоронцями речей Рєуцького між ними виник конфлікт, співробітники нібито притиснули його до машини, щось намагалися вирвати у нього з рук, а потім журналіст повільно впав. При цьому на відео не видно, щоб міліціонери наносили удари, швидше, намагалися його підняти. Побачене узгоджується зі свідченнями польського журналіста Павла Пеньонжека, який зазначив, що Рєуцького притиснули до машини і один раз схопили за волосся, але він не бачив, щоб його били.

Експерти ХПГ відзначають суперечливість свідчень: наприклад, Анастасія Станко стверджує, що на чолі у Рєуцького була велика подряпина, водночас лікар під час первісного огляду тілесних ушкоджень не виявив. А вивчити документи обстеження, зробленого пізніше, представники громадських організацій та співробітники МВС, які проводили службове розслідування, не змогли, бо не мали до них доступу.

Свідчення співробітників МВС також викликали сумніви у правозахисників. Співробітники нібито зупинили машину Рєуцького тому, що побачили на задньому сидінні бронежилети у світлі фар зустрічних машин – але відео з камер свідчить, що зустрічних машин в той момент не було. Крім того, скло автомобіля, на якому їхали журналісти, було затоновано. Правоохоронці стверджують, що схопили Костянтина за руки тому, що він намагався їх бити – що сумнівно, адже він був один, а беркутівців троє, і ще троє співробітників ДАІ. Співробітники ДАІ повідомили, що не бачили, як Рєуцького били, але чули крики й бачили, як Рєуцький тримав щось у руці, а співробітники міліції схопили його за руки. При цьому обидві сторони звинувачують один одного в нестриманості у висловлюваннях, різкості і нецензурній лайці.

“Таким чином, наявні матеріали службового розслідування не дозволяють нам виносити категоричні або однозначні судження ні про факти коректної поведінки співробітників міліції, ні про факти побиття К. Рєуцького, заволодіння його камерою та викрадення картки пам’яті. Слід зазначити, що на це вплинула і відмова сторін конфлікту брати участь у даному розслідуванні і дати письмові детальні роз’яснення про подію“, – зазначено в попередньому звіті. 

Експерти сподіваються, що подальше розслідування допоможе з’ясувати обставини інциденту, і відзначають нераціональне розташування відеокамер і погану якість відео. Вони також зазначають, що співробітники міліції при зупинці і огляді машини на блок-пості перебували на небезпечній відстані і не підстраховували один одного, і такий непрофесіоналізм міг би стати загрозою для їхнього життя у разі реальної конфліктної ситуації з озброєними людьми.