Правозахисники захищатимуть кримських “нерезидентів” у Європейському суді
Правозахисники планують позиватися до Європейського суду та радять кримчанам вимагати письмової відмови банку у наданні послуг.
Як повідомляє кореспондент Центру інформації про права людини, Дар’я Свиридова, експерт Української Гельсінської спілки з прав людини, зазначає, що правозахисники намагаються боротися з Національним банком України, який не полишає надії зробити кримчан нерезидентами, тобто фактично такими собі “не громадянами України”.
Пункт 1 постанови № 699 від 3 листопада 2014 року, ухваленої Нацбанком, було скасовано 1 вересня рішенням Київського апеляційного адміністративного суду. Згідно з цією постановою громадяни, що постійно мешкали у Криму або зареєстровані на цій території, були визнані нерезидентами у банківських та фінансових відносинах. Після скасування постанови банки мали би припинити відмовляти громадянам з кримською реєстрацією у наданні банківських послуг (обмін валюти, зняття депозитів, користування банківськими рахунками) – але цього не відбулося.
“На жаль, ми сьогодні бачимо таку собі диверсію з боку банків, або, можливо, з боку Національного банку України. Фактично щоденно до нас звертаються кримчани, які продовжують стикатися з дискримінацією з боку банків, з тим, що їм відмовляють у наданні банківських послуг. Це не зважаючи на те, що на сьогодні є діюче рішення суду, яке є обов’язковим для виконання на всій території України, яке говорить про те, що кримчани на сьогодні є резидентами, а Нацбанк перевищив свої повноваження, визнаючи їх нерезидентами України у банківських відносинах“, – говорить Дар’я Свиридова.
За її словами, дуже шкода, що Нацбанк не вийшов на прес-конференцію разом із правозахисниками, хоча це було запропоновано, і не роз’яснив людям, що їм робити у зв’язку з появою відповідного судового рішення про скасування постанови.
“Більш того, в нас складається таке враження, що Нацбанк дає вказівку банкам, скажімо так, не виконувати рішення суду. Бо людям у банках говорили, що їм Нацбанк нічого про це не повідомив, і вони будуть продовжувати виконувати стару постанову, і взагалі вони нічого не чули про це рішення, навіть коли ви як користувач банку принесли їм це рішення і показали його“, – розповідає Дар’я Свиридова.
Як розповів кримчанин Олександр Сєдов, він безпосередньо стикнувся з такою дискримінацією: 9 вересня він звернувся до одного з банків – хотів купити 100 доларів. Але коли працівники побачили його кримську прописку, то відмовили йому. Олександр продемонстрував рішення суду на сайті Нацбанку, тоді юристи банку сказали, що не знали про нього і будуть розбиратися з цим питанням.
“Сказали, що повідомлення на сайті Нацбанку ні про що не говорить, і вони чекають письмового розпорядження від Нацбанку. Валюту так і не поміняли, обіцяли передзвонити, але вже тиждень минув, а вони мовчать“, – розповідає кримчанин.
Сергій Заєць, експерт Регіонального центру прав людини, що представляв кримчан у справі проти НБУ, зазначає, що, за свідченнями кримчан, банки продовжують посилатись на пункт постанови Нацбанку, не зважаючи на те, що рішення суду про його скасування вже набуло чинності.
“Звертаю увагу, що і оголошення Національного банку про факт ухвалення цього рішення, і відомості про це рішення, і саме рішення вже є в електронних реєстрах. Тобто про це вже зазначено і на сервері Верховної Ради в тексті постанови, і відповідне рішення є в реєстрі судових рішень“, – зазначає адвокат.
На думку адвоката, ця ситуація показує стан реформ в Україні: можна чогось добитися, можна ефективно захищати в суді свої права, але рішення, ухвалені проти державних органів, можна перерахувати на пальцях. Позовів від кримчан було подано близько десятка, і вдалося виграти лише за одним з них – але й це рішення державою ігнорується. Окрім короткого повідомлення на сайті Національного банку, ніяких коментарів від установи щодо цього судового рішення не надійшло, говорить Сергій Заєць.
“Зараз ми перебуваємо за півкроку до звернення до Європейського суду, і я переконаний, що тут є всі підстави для того, щоб Європейський суд ухвалив рішення проти України“, – зазначає Сергій Заєць.
Роман Мартиновський, адвокат, експерт Регіонального центру прав людини, зазначає, що зі скасуванням пункту 1 постанови Нацбанку фактично заблоковано дію всієї постанови, оскільки у пункті 1 введено визначення “суб’єкт Криму”, яке потім використовувалося і в інших пунктах, до яких у правозахисників були претензії. Він говорить, що дійсно у банках часто не знають про скасування постанови. Та зазначає, що у цій ситуації найголовніше – це отримати письмову відмову у наданні послуг.
“Я раджу всім кримчанам перш за все вимагати письмової відповіді від банку, і обов’язково інформувати нашу організацію про те, з якою саме проблемою вони стикнулися“, – говорить Роман Мартиновський.
Правозахисники зазначають: якщо вони не зможуть допомогти конкретно кожному, хто звернеться, то принаймні такі звернення допоможуть кримчанам у Європейському суді з прав людини.
Також правозахисники планують скласти щось на зразок рейтингу банків, які виконують рішення про скасування постанови, та “чорний список” тих банківських установ, що продовжують дискримінувати кримчан, відмовляючи їм у наданні банківських послуг.
