Правозахисники виступають проти скасування звільнення під заставу

Законодавчі ініціативи щодо скасування застави суперечать Європейській конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також Конституції України.

Про це йдеться у заяві правозахисних організацій України про загрози, викликані законодавчими ініціативами щодо скасування застави. Заяву підписали виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Аркадій Бущенко, директор Харківської правозахисної групи Євген Захаров, головний експерт групи з реформи органів правопорядку ініціативи Реанімаційний Пакет Реформ Олександр Банчук, керівник Адвокаційного центру Української Гельсінської спілки з прав людини Борис Захаров.

У тексті заяви нагадується, що ухвалений у 2012 році новий Кримінальний процесуальний кодекс був оцінений міжнародними інституціями як зразковий. Згідно з ним тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом. Коли не йдеться про тяжкий злочин, вчинений насильницьким способом, до підозрюваного застосовуються альтернативні запобіжні заходи, зокрема внесення застави.

Зараз для боротьби з корупцією і сепаратизмом урядом і парламентом пропонуються законодавчі ініціативи щодо заборони суддям відпускати під застави підозрюваних за низкою статей КК.

“Скасування застави для осіб, що не вчиняли тяжких насильницьких злочинів, прямо суперечить § 3 статті 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практиці Європейського суду з прав людини, який зокрема у справі Ілійков проти Болгарії (Ilijkov v. Bulgaria), рішення від 24 липня 2001 року, §84, встановлює, що система обов’язкового тримання під вартою несумісна із § 3 статті 5 Конвенції за визначенням“, – йдеться в заяві правозахисників.

Обов’язкове тримання під вартою також суперечить статті 29 Конституції України, за якою воно може бути застосоване тільки “у разі нагальної необхідності запобігти злочинові чи його перепинити”.

Водночас, як зазначають експерти, проблеми, для вирішення якої пропонуються такі ініціативи, фактично не існує: згідно з даними судової статистики за 2014 рік, порушення умов цього запобіжного заходу відбулося лише в 0,26 % випадків.

Окрім того кошти, що вносяться як застава до держбюджету, використовуються для компенсацій постраждалим, і це 30-40 мільйонів гривень щороку.

Ініціативи щодо скасування застави суперечать європейському шляху України та призведуть до численних позовів до Європейського суду, які держава програє і змушена буде відшкодовувати збитки за гроші платників податків. Тому правозахисники закликають президента України, уряд та народних депутатів відмовитись від подібних ініціатив.