Правозахисники розкритикували переобрання Назарбаєва
26 квітня в Казахстані відбулися позачергові президентські вибори, на яких вже вшосте переміг Нурсултан Назарбаєв, набравши 97,75% голосів. Правозахисники зазначають, що вибори не були чесними, бо відбувалися в атмосфері придушення свободи слова та переслідування політичних опонентів.
У Фундації “Відкритий Діалог” наголошують, що таким виборам передували роки репресій проти громадянського суспільства та цілеспрямоване усунення конкурентів.
“Зокрема, перебувають в ув’язнені лідери опозиційних рухів Мухтар Аблязов, Володимир Козлов, Вадим Курамшин. Був знайдений повішеним у в’язниці колишній зять Назарбаєва Рахат Алієв. Ситуація зі свободою слова та дотриманням прав людини у Казахстані лишається вкрай незадовільною“, – зазначають у Фундації.
14 лютого 2015 року Асамблея народу Казахстану, дорадчий орган при президенті, запропонувала провести дострокові президентські вибори. Серед причин були збіг по датах чергових президентських і парламентських виборів, складна геополітична ситуація, світова економічна і навіть “світоглядна” криза. 25 лютого 2015 року президент Назарбаєв підтримав, за його словами, “бажання народу” і призначив проведення дострокових президентських виборів на 26 квітня. За графіком ці вибори мали відбутися в грудні 2016 року.
Проміжний звіт ОБСЄ від 16 квітня 2015 року вказує, що Назарбаєв, перебуваючи на своїй посаді, проводив зустрічі по всій країні, в той час як агітаційних матеріалів інших кандидатів не спостерігалося. ОБСЄ зазначила, що виборча кампанія “практично непомітна”, а “деякі критики уряду позбавлені волі або перебувають у вигнанні”.
Нагадаємо, поправки до Конституції 2010 року дозволили Назарбаєву як Лідеру Нації обиратися на посаду президента необмежену кількість разів. 74-річний колишній комуністичний керівник одноосібно править країною впродовж майже 25 років. У 2005 і 2011 роках Назарбаєв перемагав з результатами 91% і 95% голосів відповідно, проте жодні вибори не були визнані міжнародними спостерігачами як вільні і чесні.
Після виборів у квітні 2011 року Назарбаєв розпочав повну зачистку політичного та інформаційного простору. Внаслідок розгону мирної демонстрації нафтовиків у Жанаозені у грудні 2011 року загинуло, за офіційними даними, не менше 17 осіб. 22 учасники заявили про жорстокі тортури, однак суди проігнорували ці заяви.
Згідно з новим кримінальним законодавством, що набуло чинності 1 січня 2015 року, у країні діє кримінальна відповідальність за наклеп; участь у незаконних зборах або за “надання сприяння” у їх організації; “розпалювання соціальної ворожнечі”; “втручання в діяльність державних органів”; дії, “що провокують до продовження участі у страйку”.
