Правозахисник не знайшов на Чонгарі пам’яток для громадян

На пункті перетину Чонгар прикордонники не розміщують пам’ятки, з яких громадяни могли б дізнатися про свої права при перетині адміністративного кордону між Кримом та материковою частиною України.

Як повідомляє на офіційному сайті Української Гельсінської спілки з прав людини експерт спілки Сергій Заєць, восени правозахисникам вдалося привернути увагу керівництва Держприкордонслужби до проблем при перетині адміністративного кордону з Кримом. Було запропоновано виготовити пам’ятки для осіб, які перетинають адмінкордон, а також затвердити форму рішення держприкордонслужби про відмову в допуску на материкову частину України.

Форму досі не затверджено, оскільки прикордонники, ставлячи підписи під документами, розуміють відповідальність, що примушує діяти за законом. І затвердження такого документу, на думку правозахисників, не вигідне владі, бо за законом громадянину доволі складно відмовити у перетині пункту контролю. 

Однак на пропозицію щодо пам’яток прикордонна служба відгукнулася, і в кінці січня – на початку лютого вони були виготовлені і передані керівництву служби. Але, відвідавши пункт перетину Чонгар минулого тижня, правозахисник не знайшов там пам’яток. Щось подібне до пам’ятки було лише на в’їзді до пункту, але її було розміщено далеко від людських очей та виконано з використанням незручного шрифту та фону.

При спілкуванні керівництво пункту перетину спочатку повідомило, що через періодичну ротацію ніхто не пам’ятає, чи були пам’ятки на пункті. А потім почали запевняти, що пам’ятки на пункті були, але не змогли їх продемонструвати. Вже після того, як правозахисник повернувся додому, йому вислали фото, що підтверджували наявність на пункті пам’ятки. Але не пояснили, чи пам’ятка була й до того. Сергій Заєць стверджує, що її розмістили вже після його візиту.

За спостереженнями Зайця, ця історія показує, що прикордонна служба реагує на зауваження правозахисників, але досить мляво. Пам’ятки не розміщують біля віконець, через які громадяни спілкуються з прикордонниками, тому громадяни позбавлені можливості дізнатися про свої права та захистити їх, якщо вони порушені.

Нагадаємо, у Кримській польовій місії з прав людини заявляли, що рішення щодо скасування пасажирських автобусних і залізничних перевезень на територію Криму, що було ухвалене українською владою 26 грудня, суттєво порушує права людини.