Права людини, цифровізація та енергетика: рух “Чесно” склав рейтинг найпрозоріших комітетів Верховної Ради

Рух “Чесно” склав рейтинг прозорості комітетів Верховної Ради у 2024 році. Найвищі бали отримали комітети з прав людини, цифровізації та енергетики.

Про це аналітики повідомили під час презентації рейтингу.

Фото: facebook.com / verkhovna.rada.ukraine

Громадський рух “Чесно” провів п’ятий моніторинг відкритості комітетів Верховної Ради. Експерти перевірили, наскільки легко звичайна людина може дізнатися, що робить парламентський комітет. Якщо важлива інформація є в легкому доступі – комітет отримав високі бали й потрапив у топ рейтингу прозорості.

За законом секретаріати комітетів зобов’язані публікувати порядки денні й протоколи, інформацію про ухвалені рішення, аудіозаписи та стенограми. Також на підпис президента очікує законопроєкт, який зобов’яже всі комітети ВР публікувати відео зі своїх засідань.

Роботу парламентських комітетів аналізували впродовж січня-грудня 2024 року. Найвищі бали отримали комітети з прав людини, цифровізації та енергетики. Жоден комітет не отримав 11 балів, проте вісім комітетів із 23 набрали високі бали.

Інфографіка: скриншот (chesno.org)

Як зазначають укладачі рейтингу прозорості, з року в рік його очолюють майже ті самі комітети. Проте 2024-го додалися й нові – це Комітет з питань освіти, науки та інновацій. Раніше він публікував лише частину порядків денних, протоколів і стенограм, наразі всі ці документи можна знайти на сайті. Проте комітет так і не почав публікувати аудіозаписи засідань.

Більшість комітетів, хоч і дотримуються більшої частини вимог відкритості, деколи пропускають кілька стенограм чи інших документів.

“Можна сказати, що нічого критичного в поодиноких пропусках немає. Але саме на засіданні, про яке інформацію не опублікували, могли розглядати якийсь сумнівний законопроєкт. Як це, зокрема, було у випадку зі скандальним містобудівним законом № 5655, текст якого приховали від суспільства”, – зауважив аналітик руху “Чесно” Віталій Мікула. 

Тому комітети мають давати повну й вичерпну інформацію про всі свої засідання, за винятком тих, що були закриті через обговорення чутливої інформації, пов’язаної з безпекою країни, наголошують у “Чесно”.

Нагадаємо, міжнародна організація “Репортери без кордонів” привітала нещодавнє ухвалення змін до законодавства (законопроєкт № 11321), які відкривають доступ до засідань парламентських комітетів для медіа та громадськості вперше з часу широкомасштабного російського вторгнення в Україну, 24 лютого 2022 року. Керівниця відділу Східної Європи та Центральної Азії RSF Жанна Кавельє закликала також дозволити журналістам бути присутніми в сесійній залі парламенту та спілкуватися з депутатами.

14 січня 2025 року Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт № 11321 “Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення гарантій діяльності медіа, журналістів і доступу громадян до інформації”.  Документ передбачає, що комітети зобов’язані забезпечити пряму трансляцію своїх відкритих засідань. Журналісти та медійники, акредитовані при ВР, не потребуватимуть додаткової акредитації для участі в засіданнях комітетів. 

Останнім часом правозахисники та журналісти щонайменше двічі зверталися до керівництва парламенту, щоб воно повноцінно відкрило Верховну Раду для роботи медіа та громадськості. 

На проблему з недопуском журналістів і представни­ків медіа до парламенту звертається увага в Тіньовому звіті до розділу 23 “Правосуддя та фундаментальні права” Звіту Європейської комісії щодо України у 2023 році, який підготувала коаліція громадських організацій.