Повномасштабна війна згубно вливає на психічне, фізичне та репродуктивне здоров’я жінок – AI
Повномасштабне вторгнення Росії має згубний вплив на психічне, фізичне та репродуктивне здоров’я жінок. Українки стикаються із загрозою гендерного насильства, тягарем турботи про близьких, величезним стресом, вимушеною міграцією та труднощами життя в зонах бойових дій чи окупації.
Про це йдеться в доповіді міжнародної правозахисної організації Amnesty International, оприлюдненій до Міжнародного жіночого дня.
“Знову і знову жінки несуть основний тягар жорстокості війни. Вони постійно перебувають на передньому краї конфлікту – як солдати, лікарі та медсестри, волонтери, переселенки, біженки й занадто часто як жертви і потерпілі”, – говорить генеральна секретарка організації Аньєс Калламар.
Водночас, зазначають у правозахисній організації, жінок часто вилучають із процесу ухвалення рішень, а їхні права та потреби залишаються незахищеними та незадоволеними.
Хоча багато жінок в Україні приєдналися до опору російській агресії, дуже часто обов’язки з догляду за дітьми та членами сім’ї лягають непропорційно на жінок.
Amnesty International наводить свідчення Тамари, яка проживає в зоні конфлікту в Донецькій області. Після повномасштабного вторгнення вона мусила обирати: чи вивезти з небезпечної зони малолітніх дітей, чи залишитися, щоб доглядати за своїми батьками, які не могли виїхати.
“Я повернулася до небезпечної зони з дітьми. Можливо, я вчинила неправильно. Але мені потрібно подбати про своїх дітей, а старі батьки вдома – це мій обов’язок. Крім мене, їх нікому доглядати. У мене немає вибору”, – говорить Тамара.
Інша жінка, Марина, виїхала з трьома дітьми з небезпечної зони й стала переселенкою. Однак говорить, що її діти досі переживають психічний та емоційний стрес, адже в Україні загалом “немає місця, де можна почуватися в безпеці, через обстріли та авіаційні тривоги”.
Крім того, атаки РФ на цивільну інфраструктуру серйозно підірвали доступ до охорони здоров’я для українців, наголошують в AI.
Катерина, яка була на дев’ятому тижні вагітності та проживала в Донецькій області, коли почалося вторгнення, сказала Amnesty International: “Я не знала, що з нами станеться. Ходили чутки про евакуацію та від’їзд лікарів. Я не змогла зробити УЗД і всі аналізи. Просто не було доступу. Це додавало тривоги та емоційної напруги”.
Після евакуації до Дніпра Катерина постійно стикається з труднощами, намагаючись впоратися з новонародженою дитиною та водночас перебуваючи в тривожному очікуванні того, що лінія фронту може невдовзі підійти й до цього міста.
Зросла загроза насильства в регіонах, що постраждали від конфлікту, звертає увагу правозахисна організація. Ця загроза зумовлена відсутністю безпечного середовища й принципу верховенства права, безкарністю сторони, що атакує, а також стигматизацією тих, хто заявив про пережите насильство.
Гуманітарна працівниця Марина розповіла Amnesty International, що під час психологічного тренінгу зіткнулася з історіями про випадки сексуального насильства щодо дітей, які певний час були в зоні окупації.
Крім того, працюючи на збірному пункті для внутрішньо переміщених осіб, Марина стала свідком ескалації домашнього насильства.
Amnesty International закликає міжнародну спільноту підтримати та виявити солідарність із жінками, які постраждали від порушень прав людини під час агресивної війни Росії в Україні.