Понад 40 українських ексв’язнів утримують в нелюдських умовах на кордоні РФ і Грузії: ГО “Захист в’язнів України” звернулася до Офісу Омбудсмана
Громадська організація “Захист в’язнів України” скерувала до Офісу Омбудсмана України та Народного захисника Грузії офіційні звернення щодо порушення прав українських громадян — ексв’язнів РФ, яких утримують в нелюдських умовах у буферній зоні на КПП “Ларс” на російсько-українському кордоні.
Про це повідомила правозахисниця Ганна Скрипка на своїй сторінці у фейсбуку.
Фото з фейсбук-сторінки Ганни СкрипкиУ зверненнях правозахисники наголосили на необхідності негайного втручання “для забезпечення базових умов утримання, гарантування доступу до медичної допомоги та прискорення процедур повернення цих осіб на територію України”.
Нагадаємо, що з 10 по 25 червня 2025 року на КПП “Ларс” доставили понад 50 громадян України, депортованих з російських Центрів тимчасового утримання іноземців, колоній та з тимчасово окупованих територій. Приміщення, де їх утримують, непридатне для життя: це напівпідвал без вентиляції, вікон і туалету, з 18 спальними місцями на понад 40–60 людей. Люди сплять по черзі в три зміни, страждають від нестачі повітря, спеки та антисанітарії.
Як повідомила Скрипка, серед утримуваних — громадяни України, засуджені українськими судами до 2014 року, яких не змогли евакуювати з Донецької та Луганської областей і які відбули покарання на окупованих територіях, або засуджені незаконними “судами” вже після 2014 року.
Також на кордоні вимушені залишатися засуджені українськими судами в’язні, яких окупанти викрали з окупованих територій Херсонської, Миколаївської, Запоріжської та Донецької областей після початку повномасштабного вторгнення і які відмовилися від російського громадянства.
Є серед тих, хто застряг на КПП “Ларс”, громадяни України, які свого часу потрапили під кримінальне переслідування як на території РФ, так і в окупованому Криму, уточнила Скрипка. Вони відбували покарання в російських тюрмах, а після звільнення їх помістили до Центрів тимчасового утримання іноземців і згодом видворили до грузинського кордону.
“Серед них — небажані для росіян особи, мешканці Автономної Республіки Крим, які зазнали адміністративного тиску з подальшим видворенням через відсутність російського громадянства”, — наголосила правозахисниця.
За її даними, станом на 27 червня 2025 року частина з громадян України, які перебувають на КПП “Ларс”, отримала офіційне підтвердження громадянства від Посольства України в Грузії, інші ще очікують відповіді.
“Тривалість процедури безпосередньо залежить від наявності документів. Якщо особа має при собі український паспорт, процес проходить значно швидше. Загалом у підвальному приміщенні на грузинському боці кордону наразі утримуються 43 людини, серед яких є хворі на ВІЛ, туберкульоз та інші важкі хронічні захворювання”, — пояснила Скрипка.
ГО “Захист в’язнів України” — єдина українська організація, яка системно супроводжує процес повернення депортованих громадян України з території РФ і окупованих територій. Станом на червень 2025 року правозахисникам вдалося повернути додому понад 400 осіб та ще близько 100 — до Грузії як транзитної країни. Також активісти задокументували понад 500 воєнних злочинів, скоєних проти українських в’язнів.
Водночас, як пише Інтерфакс з посиланням на інформацію Міністерства закордонних справ України, 21 червня до Молдови вже евакуйовали трьох громадян України, 25-го — ще девʼятьох.
На 27 червня був запланований черговий рейс для 14 українців. За даними “Захисту в’язнів України” їх уже вивезли з КПП. До виїзду готується 18 українців, щодо яких підтверджено громадянство.
Також у міністерстві розповіли, що представник посольства України в Грузії відвідував КПП на російсько-грузинському кордоні, зустрічався з керівником прикордонної частини, а також доставив гуманітарну допомогу українським громадянам, які там перебувають.
У ГО “Захист в’язнів України” наголосили, що попри наявність чинного українського громадянства або офіційних документів, грузинські прикордонники відмовляють українським ексв’язням у в’їзді, дозволяючи лише процедуру видворення. Цей підхід перетворює присутність на кордоні на форму ізоляції — без доступу до території держави, без пояснень, без прав, стверджують правозахисники.
Водночас у березні 2025 року набрав чинності указ президента РФ про примусове видворення іноземців до 10 вересня 2025 року, згідно з яким українських громадян, зокрема колишніх ув’язнених, активно вивозять з Росії до кордону з Грузією. Темпи прибуття людей на КПП “Ларс” зростають щотижня й це створює реальну загрозу гуманітарного колапсу.
Грузія запропонувала ухвалити законодавчі ініціативи, спрямовані на посилення контролю за міграцією, зокрема, норми, що дозволять розгляд заяв про захист без допуску особи на територію країни.
“Навіть українці з документами можуть не отримати дозволу на в’їзд, якщо вважаються “ризиковими” або такими, що підпадають під нові правила обмеження”, — йдеться у матеріалі на сайті “Захисту в’язнів України”.
Зараз люди фактично залишаються в юридичному вакуумі — вони не можуть повернутися до Росії, бо вже офіційно видворені, але й не мають доступу до території Грузії. Через це вони змушені тижнями перебувати у нелюдських умовах.
Через ситуацію, що склалася, ГО “Захист в’язнів України” вже звернулась до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, до Народного захисника Грузії з відповідними офіційними зверненнями. В них правозахисники наголосили на необхідності негайного забезпечення базових умов утримання, гарантування доступу до меддопомоги та прискорення процедур повернення ексв’язнів на територію України.
“Ми вимагаємо впорядкувати процедуру повернення депортованих громадян України з території Грузії — із чітко визначеними строками, прозорими правилами та за участі державного супроводу. Першочергово мають бути евакуйовані особи, які перебувають у критичних умовах, зокрема люди з важкими захворюваннями або в зоні ризику”, — заявили у “Захисті в’язнів України”.
Правозахисники закликали забезпечити системну фінансову підтримку українських консульських установ, щоб вони могли допомагати людям у надзвичайних ситуаціях, а не відмовляти через нестачу коштів.
Також активісти вважають за необхідне невідкладно залучити міжнародні гуманітарні організації до моніторингу ситуації на КПП “Ларс” та тиску на державні органи — як українські, так і грузинські — задля забезпечення прав людини, гуманного поводження та гідного повернення громадян України додому.
Раніше ZMINA повідомляла про те, що в серпні минулого року щонайменше 17 громадян України застрягли на російсько-грузинському кордоні через проблеми з документами.
Читайте також: “Як Україна може допомогти депортованим до Росії українським в’язням повернутися додому”
