Померла мисткиня Любов Панченко, яка місяць голодувала у Бучі під час російської окупації
Померла мисткиня Любов Панченко, яка під час російської окупації Київщини місяць голодувала у власному будинку у Бучі.
Про це повідомив міський голова Бучі Анатолій Федорук.
Панченко народилась 1938 року у селі Яблунька, яке тепер є частиною міста Бучі.
Мисткиня була професійною художницею-модельєркою, почесною громадянкою Бучі, лауреаткою премії імені Василя Стуса, членкою Союзу українок та, як зазначали про неї у виданні “Україна молода”, належала до групи славних митців-шістдесятників, які відроджували українську культуру в часи хрущовської відлиги.
Панченко створювала ескізи одягу, декоративний розпис, аплікації з тканини, графіку, живопис, а схеми розроблених нею вишивок друкував головний жіночий журнал тодішньої України “Радянська жінка” й тому її візерунки стали відомі у різних куточках країни.
Попри це роботи мисткині у музеях СРСР майже не виставляли й вона не була членкинею Національної спілки художників України.
“Ті, хто туди входили, працювали під чужу дудку, а я – під свою. Мені все життя нав’язували політику, а я була далека від неї. Але завжди й скрізь розмовляла українською мовою”, – пояснювала вона причини цього.
Під час російської окупації Панченко, яка мала серйозні проблеми зі здоров’ям і майже не пересувалась, знаходилась у власному будинку без їжі.
Журналіст Тарас Здоровило зазначав, що після пережитого жінка була страшенно виснажена та схудла. На початку квітня мисткиню перевезли до лікарні у Києві, а небайдужі збирали допомогу для підтримки художниці.
До свого будинку у Бучі Панченко не могла повернутись, адже російські військові потрапили снарядом на подвір’я, від чого в оселі вибило всі вікна та двері.
Свою творчу спадщину, яка зберігалася до війни в хаті, майстриня віддала до Музею шістдесятництва.
“Любов Панченко не змогли зламати в КДБ, але художниця дуже постраждала під час нової російської навали. Від усієї Бучанської громади висловлюю щирі співчуття рідним та друзям великої Українки. Нам залишаються її роботи й пам‘ять про стійкість, незламність та любов до України в складні для нації часи”, – написав Федорук.
Фотографія обкладинки: Софія Розуменко