“Помах крил метелика”: у Києві презентували першу у світі манґу про спротив окупації Криму

У Києві презентували першу у світі манґу, присвячену спротиву російській окупації Криму. Вона має назву “Помах крил метелика”. Це документальна історія, побудована на реальних подіях із життя кримського художника та громадянського активіста Богдана Зізи, якого окупаційна влада незаконно засудила до 15 років позбавлення волі за сфабрикованими обвинуваченнями у нібито “тероризмі” та “вандалізмі з політичних мотивів”. 

Про це повідомляє журналістка ZMINA.

Фото: Дарина Довгопʼята / ZMINA

Ініціативу представили до Дня спротиву окупації Криму як частину системної роботи з привернення уваги міжнародної спільноти до теми порушення прав людини на тимчасово окупованому півострові.

“Ключове, що ми хотіли цим проєктом – це розповісти міжнародній спільноті про події 2014 року. І довести, що не все було так, як Росія малює у своїх картинках та наративних міфах. А розповісти про спротив, про ту відважність героїчних людей, які вийшли у 2014 році під будівлю Верховної Ради Криму із чіткою позицією, що Крим – це Україна”, – зазначили організатори.

За їхніми словами, манґу насамперед присвятили людям, які нині живуть на тимчасово окупованих територіях.

“Ми надихаємося цими людьми. Ми дякуємо за те, що вони демонструють спротив, дякуємо за їхню стійку позицію, за яку зараз Росія придумує безкінечну кількість статей, щоб судити цих людей. Манґа справді є унікальною, тому що це перша у світі манґа про Крим і про спротив громадян України окупації Криму”, – кажуть у Представництві Президента в АР Крим.

Богдан Зіза – кримський художник і громадянський активіст. 16 травня 2022 року він облив синьою та жовтою фарбами будівлю окупаційної адміністрації Євпаторії та кинув туди пляшку із запалювальною сумішшю. Того самого дня його затримали, а до 18 травня про його місцеперебування нічого не було відомо. У червні 2023 року окупаційна влада засудила його до 15 років колонії.

Сестра політв’язня Олександра Баркова наголосила, що формат манґи дає змогу інакше говорити про політичних в’язнів.

“Ми дуже багато робимо чогось такого, щоб викликати у людей сумну емоцію, співпереживання. Але я впевнена, що саме у такому культурному аспекті найкраще доносить історія окремої людини, не лише мого брата, а всіх політв’язнів”, – сказала вона.

За словами Баркової, коли вона вперше почула про ідею створення манґи, то хотіла якомога швидше повідомити про це брата. Водночас листування з ним цензурується.

“На жаль, в російській тюрмі так просто це не спрацьовує. Інформація, яка доводить політв’язням, що про них не забули, цензурується. Я не впевнена, що він отримав усі мої листи, але знаю, що він знає про манґу, бо щось все ж дійшло”, – розповіла Олександра.

Баркова зазначила, що для її брата вихід манґи це, скоріш за все, подив і водночас радість.

“Богдан був впевнений, що буквально через місяць після його вчинку всі про це забудуть, але зараз вже четвертий рік він увʼязнений і ось ми сидимо з вами тут і обговорюємо цілу манґу про нього”, – ділиться сестра Богдана Зізи.

На її переконання, саме персональні історії є одним із найефективніших способів донести правду про Крим до міжнародної спільноти.

“Коли люди прочитають цю історію у форматі манґи, вони почнуть цікавитися і продовжать пошуки, які в результаті приведуть їх до вивчення проблем політичних в’язнів. Це форма, яка заохочує без зайвого драматизму дізнатися більше про тему”, – говорить Баркова.

Голова правління Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник підкреслила, що Богдан Зіза не зламався ані під час окупації, ані після арешту. За словами правозахисниці, кожне судове засідання Зіза перетворював на акт солідарності з іншими політв’язнями.

“Він постійно називав імена наших політичних в’язнів, говорив українською, декламував українські вірші. Це був перформанс, знаючи, що це тільки погіршить його ситуацію”, – зазначила правозахисниця.

За її спостереженнями, Зіза є символом українського спротиву на півострові.

“Саме на цих людях базується те, що ми кажемо: Крим – це Україна. Поки там є такі люди – він дійсно буде українським. І таких людей багато”, – додала вона.

Нині, каже Скрипник, у Криму та на новоокупованих територіях кількість цивільних, яких Росія утримує з політичних мотивів, постійно зростає.

“До початку повномасштабного вторгнення було щонайменше 130–140 політичних в’язнів, зараз їх вже понад 200. Загалом у Кримському СІЗО за різними сфабрикованими справами – понад 300 людей, включаючи Херсонщину і Запоріжжя”, – повідомила Ольга.

Міжнародний тиск, як зауважує експертка, залишається важливим механізмом звільнення.

“У нас зараз є сторонні країни, які беруть участь в перемовинах. І я впевнена, якщо деякі з них, конкретні президенти, назвуть конкретні прізвища, і скажуть Путіну звільнити їх, це теж має шанс. Але треба, щоб це прізвище прозвучало, треба, щоб прізвища Богдана Зізи лунало від кожного президента”, – підсумувала вона.

Нагадаємо, 16 січня у Львові створили стріт-арт на підтримку Богдана Зізи. Робота з’явилася на вулиці Личаківській, 26, на трамвайній зупинці, у межах всеукраїнської мистецької кампанії “Для Сироти. For Orphan”.