Половина українців не бачить дискримінації російськомовних у країні – опитування

52% українців вважають, що в Україні не порушують прав російськомовних громадян.

Такі дані спільного опитування фонду “Демократичні ініціативи” та Центру Разумкова і Опитування проводили з 14 до 19 серпня 2020 року включно в усіх регіонах України, за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Соціологи поспілкувалися з 2018 людьми віком від 18 років методом інтерв’ю “обличчям до обличчя” за місцем проживання респондентів за вибіркою, що репрезентує доросле населення. .

Ще 26% громадян розповіли соціологам, що права російськомовних порушують в окремих випадках, а 10% бачать таку дискримінацію постійно. Більшість українців (66%) погоджується, що в Україні російською можна вільно користуватись у приватному житті, але єдиною державною мовою має бути українська. Ще 18% вважають доречним надання російській офіційного статусу в окремих регіонах, а 13% упевнені, що вона має стати державною на всій території України.

Водночас 51% українців вважає, що права україномовних людей на окупованих територіях Криму та Донбасу порушують: чверть вважає таку дискримінацію систематичною, а 26% – поодинокою. Ще 19% вважають, що порушення мовних прав на окупованих територіях немає, а майже третина респондентів (31%) не має думки з цього приводу.

Переважна більшість українців в усіх регіонах погоджується, що всі громадяни повинні володіти державною мовою: загалом в Україні з цим згодні 79%, не згодні 16%. В усіх регіонах схвалюють і викладання більшості шкільних предметів державною мовою. Загалом в Україні прихильно ставляться до цього 77%, проти – 17%.

Нагадаємо, що у квітні минулого року парламент ухвалив закон про мову. Документ закріплює, що єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська і вона обов’язкова для органів державної влади й публічних сфер на всій території держави. Володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків зобов’язані, зокрема, президент, голова Верховної Ради та його заступники, прем’єр-міністр та всі члени уряду.

Відомо, що з поточного року російськомовні школи повністю перейдуть на українську, а школи з мовами нацменшин, які належать до мов Євросоюзу, такий перехід зроблять з вересня 2023 року. Водночас у школах, у яких навчатимуть переважно українською мовою, все одно зберігатиметься можливість вивчати свій предмет – рідну мову рідною мовою.

За словами експертів, закон про мову можна назвати найкращим з подібних, ухвалених в Україні, але він має багато суттєвих недоліків з погляду дотримання міжнародних стандартів у сфері прав людини та норм Конституції України.

Зокрема, на суперечливі та дискримінаційні норми вказала у своїх висновках Венеційська комісія. Там вважають, що закон дискримінує російську мову, яка є найвживанішою мовою меншин, а також головною мовою спілкування для багатьох представників меншин, відмінних від російської. Також експерти вказали на брак ясності щодо того, як застосовуватимуться норми нового закону на практиці.

Раніше ZMINA докладно розповідала у власному аналізі про невідповідності стандартам прав людини в законі.