Політв’язень Ярослав Жук заявив, що в ростовському СІЗО його били та катували струмом
У Південному окружному військовому суді в російському Ростові-на-Дону розпочалися слухання в кримінальній справі щодо жителя Мелітополя Ярослава Жука, якого росіяни викрали та вивезли до Криму, а згодом звинуватили в намірі вчинити “акт міжнародного тероризму”. Одразу після відкриття стадії судового слідства підсудний зробив заяву про те, що 29–30 травня працівники ростовського слідчого ізолятора його жорстоко побили.
Про це повідомляє правозахисна організація “Кримський процес”.
Ярослав ЖукЗа його словами, били його троє людей, які потім ставили питання про зв’язки з представниками заборонених організацій.
“У мене є сліди побоїв. Мене поклали на підлогу, облили холодною водою, били та били шокером”, – заявив Ярослав Жук.
Громадянин України не бачив катів, тому що вони заборонили йому підіймати голову.
Крім того, йому не видали в СІЗО постільних речей, і він змушений спати на голій підлозі камери, без матраца та ліжка.
Захист клопотав про винесення судом приватної ухвали з метою розслідування цього злочину. Суд це клопотання відхилив, наголосивши, що в засіданні бере участь прокурор, який у разі виявлення порушень законодавства може ініціювати перевірку. Захист подав заяву про злочин до слідчого комітету.
Крім того, під час засідання оголосили обвинувальний висновок у кримінальній справі, згідно з яким Ярослав Жук планував вчинити “акт міжнародного тероризму” через підрив двох вибухових пристроїв.
Сам підсудний провину заперечує, стверджує, що є комбатантом і його необхідно утримувати як військовополоненого. Також він підкреслив, що він мав лише один вибуховий пристрій, а другий йому підкинули в машину після затримання.
У листопаді 2022 року чоловік заявив про тортури з боку силовиків ФСБ.
За даними Представництва президента України в Автономній Республіці Крим, усього у в’язницях Росії та тимчасово окупованого Криму наразі незаконно утримують щонайменше 181 людину. Раніше ZMINA детально розповіла, як Росія переслідує політв’язнів у Криму.
За оцінюванням правозахисної організації “Крим SOS”, щонайменше 35% вироків нинішнім жертвам політично вмотивованих кримінальних переслідувань у Криму ухвалено після початку повномасштабного вторгнення. Здебільшого це люди, яких обвинувачують у нібито причетності до ісламської політичної організації “Хізб ут-Тахрір” або добровольчого кримськотатарського батальйону імені Номана Челебіджихана.
