Поліція закрила справу проти заступника мера Сум, який хотів відправляти ЛГБТ в концтабори

Дата: 16 Грудня 2020
A+ A- Підписатися

Поліція закрила провадження проти ексзаступника мера Сум Максима Галицького, який у фейсбуці пропонував відправляти ЛГБТ-людей до концтабору.

Як повідомляє сайт Української фундації правової допомоги, про це йдеться у відповіді Сумської місцевої прокуратури на запит ЛГБТ-центру “Наш світ”.

В УФПД нагадують, що влітку 2019 року, напередодні Маршу рівності в межах КиївПрайду, Галицький опублікував на своїй фейсбук-сторінці фотографію в’язнів-гомосексуалів нацистського концтабору і підписав: “ЛГБТ-прайд здорової людини. Вірю – не за горами час, коли т.зв. прайди виглядатимуть саме так”.

Невдовзі пост видалила мережа “Фейсбук”. Це викликало обурення в Галицького: він назвав дії мережі наступом на свободу слова. У наступних коментарях посадовець уточнював, що наполягає на криміналізації одностатевих стосунків та їхньої “пропаганди”, наводячи як приклад законодавство СРСР та післявоєнної Німеччини, де гомосексуальність залишалася злочином до 1969 року.

23 червня 2019 року поліція розпочала проти Максима Галицького провадження за частиною 1 статті 161 ККУ (“Умисні дії, спрямовані на розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті, на приниження національної честі та гідності або образа почуттів громадян у зв’язку з їхніми переконаннями”).

Цього року організація “Наш світ” надіслала запит до місцевої прокуратури, щоб дізнатися, на якому етапі перебуває розслідування, і наприкінці листопада отримала відповідь, що провадження закрили в червні 2020 року.

“Сумським відділом поліції ГУ НП в Сумській області проводилося досудове розслідування в кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 161 КК України. В ході досудового розслідування повідомлення про підозру жодній особі не здійснювалося. За наслідками досудового розслідування 23.06.2020 слідчим Сумського відділу поліції ГУ НП в Сумській області винесена постанова про закриття вказаного кримінального провадження”, – йдеться у відповіді.

Як зазначає координаторка проєктів із захисту від дискримінації та злочинів на ґрунті ненависті Української фундації правової допомоги Шейлат Афолабі, в Україні існує певна проблема розслідування злочинів ненависті, зокрема скоєних щодо представників ЛГБТ-спільноти.

За даними дослідження, проведеного фундацією, за останній п’ять років із 597 справ про порушення рівноправності громадян до суду дійшла тільки 21, що становить лише 4%.

“Відповідні статті Кримінального кодексу не узгоджені між собою та не містять важливих тлумачень низки формулювань. На наш погляд, необхідно скорегувати статті, які передбачають відповідальність за злочини на ґрунті ненависті. Також необхідно додати в адміністративний кодекс статтю про дискримінацію, тому що в нинішніх умовах досить складно притягнути до відповідальності за пост у соцмережі, навіть якщо він прямо закликає до ненависті щодо певної групи людей”, – коментує Шейлат Афолабі.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: