Поліція вивчає, як у межах доброустрою в одному із сіл Чернігівщини знищили могили жертв Голодомору

На Чернігівщині слідчі відкрили кримінальне провадження за статтею про наругу над могилою через знищення поховань жертв Голодомору в одному із сіл регіону. 

Про це розповіли в Нацполіції. 

Скриншот репортажу телеканалу “Прилуки” з Івківців

Випадок трапився в селі Івківці.

Його історія бере початок у 1629 році, коли населений пункт ще мав назву Івці та переважно був населений козаками. Під радянську окупацію село потрапило 1920 року: там відкрили молочну ферму, а згодом почали створювати колгосп, що спричинило опір серед місцевих. 

Судячи з даних Національної книги пам’яті, під час Голодомору в Івківцях загинуло щонайменше 163 людини, поіменний список яких наводять у виданні. Серед жертв чимало дітей та підлітків, а одному з наймолодших і було два роки. Масштаби голоду були такими, що знайшли відображення навіть в офіційних документах комуністів. 

“Люди вмирали. Їх возили возами, а закопували, як худобу, без трун. Мого діда так само закопали. З дому забрали все, навіть квасолю, все вигребли… Для діда викопали яму, поки його візком привезли, вже четверо там лежало. Люди не могли викопати навіть ями, не було сил”, – розповів журналістам місцевий мешканець Микола Данілішін.

Про те, що в селі руйнують могили жертв геноциду, першим повідомив місцевий телеканал “Прилуки”, а розголосу сюжету надав Музей Голодомору.

Виявилось, що роботи в Івківцях проводили в межах доброустрою, а ділянка, на якій працювала техніка, за словами селищного голови Романа Ювченка, офіційно не є кладовищем. Він також каже, що на землі не було візуальних ознак того, що там хтось похований. 

Скриншот репортажу місцевого телеканалу з Івківців

Своєю чергою місцеві, дізнавшись про роботи, одразу вимагали їх зупинити. 

“Старожили села знають від своїх рідних про те, що саме в тій частині знаходяться поховання періоду Голодомору… в роки Голодомору над померлими не здійснювалися поховальні обряди за християнською традицією, і поховання відбувалися в братських могилах, куди поміщали від кількох десятків до кількох сотень тіл людей. За це відповідала окрема спеціально призначена на рівні колгоспу людина”, – уточнюють у Музеї Голодомору. 

Нині на місці вже відпрацювала слідчо-оперативна група, яка опитала місцевих та почала вивчати документи щодо поховань. Про оголошення підозр у межах провадження не повідомляють. 

Винним у нищенні могил можуть призначити штраф, арештувати на пів року або обмежити чи позбавити волі на три роки. 

Нагадаємо, що нещодавно ПАРЄ вшанувала 90-ті роковин Голодомору та закликала не допустити нового геноциду українців з боку Росії. 

ZMINA спільно з Музеєм Голодомору випустила серію публікацій з історіями свідків геноциду, які збирали в межах масштабної експедиції Україною.