Поліція та сільський голова Лощинівки у суді відповідатимуть за погроми ромів

Одеський апеляційний суд змусив суд першої інстанції розпочати розгляд справи ромів, які постраждали від погромів у Лощинівці.

Про це пише у блозі на LB.ua журналіст Української гельсінської спілки з прав людини Олег Шинкаренко.

Він нагадує, що в ніч з 27 на 28 серпня 2016 року у селі Лощинівка Ізмаїльського району Одеської області місцеві мешканці влаштували погроми житла ромів. Представники поліції ніяк не перешкоджали діям погромників, а сільський голова Віктор Паскалов на зборах громади села заявив, що “представники ромської національності вчиняють злочини у селі”, і через це “їх необхідно виселити”. Після цього голова разом із селянами підписав так зване “Рішення № 1 сходу громадян мешканців села Лощинівка”, в якому вимагали депортації ромів з села.

За словами Шинкаренка, 4 січня цього року семеро постраждалих ромів звернулись до Одеського окружного адміністративного суду із позовом, в якому просили визнати протиправною бездіяльність Нацполіції Одеської області та дії голови Лощинівської сільської ради, а також стягнути з них моральну шкоду. 10 січня адміністративний суд відмовився розглядати цю справу, бо, на його думку, йшлося про кримінальне правопорушення, яке адміністративний суд розглядати не може, бо це не в його компетенції.

13 квітня 2017 року апеляційний суд Одеси виніс ухвалу, яка скасувала попереднє рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 січня 2017 року, а також постановив направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. У тексті ухвали суд зазначив: “Предметом спору в даній справі є оскарження бездіяльності посадових осіб ГУ Національної поліції в Одеській області, яка пов’язана не з повідомленням про вчинений або підготовлюваний злочин, а мала місце при безпосередньому виконанні посадових обов’язків з охорони громадського порядку та полягала у незабезпеченні безпеки громадян України під час масових заходів”. Ухвала апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає.

“Це рішення не вирішує справу по суті. Воно не вирішує питання чи підлягають задоволенню позовні вимоги ромів, і чи було порушення. Але тепер Одеський окружний адміністративний суд зобов’язаний розглянути наш позов. І вже за результатом розгляду він винесе рішення по суті: задовольнити чи ні наші позовні вимоги”, – наводить Шинкаренко слова Юлії Лісової, адвокатки, яка співпрацює із Центром стратегічних справ Української Гельсінської спілки з прав людини і захищає інтереси постраждалих у суді.

Адвокатка сподівається на успішне вирішення справи, адже, за її словами, у ромів обґрунтована правова позиція: поліція і голова села повинні були захистити ромів від протиправних дій селян, але вони не зробили цього. Поліція пасивно спостерігала, як руйнуються житлові будинки ромів, хоча зобов’язана за законодавством перешкоджати таким діям. А голова сільради взагалі публічно висловлювався про те, що він підтримує виселення ромів з села.

Юлія Лісова вважає, що в Україні є позитивна практика вирішення схожих справ. Наприклад, судовий розгляд бездіяльності поліції при масових заворушеннях у парку Горького у Харкові, в якому брали участь юристи Гельсінської спілки. Тоді бездіяльність поліції була також визнана незаконною. А отже і процес щодо подій у Лощинівці має добрі перспективи.

Нагадаємо, наприкінці серпня 2016 року мешканці села Лощинівка Ізмаїльського району Одеської області розгромили будинки представників ромської меншини після того, як чоловік нібито ромської національності був звинувачений у вбивстві 9-річної дівчинки. Розлючені мешканці села погромили переважно хати людей, які оселилися тут 3 роки тому. У результаті один дім був підпалений, в інших – пошкоджені меблі, вибиті шибки.

Згодом громада села Лощинівка зажадала виселити з населеного пункту всіх представників ромської національності. Ромські родини були змушені виїхати з Лощинівки.

Водночас представник Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Аксана Філіпішина повідомила, що рішення сільської ради Лощинівки Одеської області про виселення представників ромської національності із села суперечить українському та міжнародному законодавству стосовно прав меншин.