“Покинуті в полоні. Чотири роки байдужості”: у Києві пройшла акція на підтримку цивільних бранців
У Києві 19 липня відбулася акція “Покинуті в полоні. Чотири роки байдужості”, присвячена звільненню цивільних українців з російської неволі. Її організатор — громадська спільнота “Цивільні в полоні” вимагає від влади якнайшвидше визначити структуру, що відповідатиме за питання повернення цивільних.
Про це повідомляє журналістка видання ZMINA.
Фото: ZMINAПід час заходу, який традиційно відбувся на Подолі, учасники вишикувалися біля оглядового колеса у два ряди. Стоячи один навпроти одного, вони тримали в руках плакати з гаслами та портретами своїх рідних.
Ведучою заходу була цивільна дружина бранця Олександра Курдіна з Бучі – Ірина Швець. На початку заходу вона нагадала присутнім, що в російській неволі перебувають понад 16 тисяч цивільних. А повернути з моменту початку повномасштабного вторгнення Україні вдалося лише 298 своїх громадян.
“Покинуті в полоні – це не просто назва, це вирок. Це очі дітей, які ростуть без відповіді, де їхні тато чи мама. Адже досі немає механізмів повернення цивільних”, — заявила Швець.
Активістка наголосила, що незаконно ув’язненні РФ цивільні українці опинилися “між статтями Женевських конвенцій і байдужістю української бюрократії”. Вона описала реалії неволі як “повільне стирання особистості”.
Ірина нагадала, що держава досі не створила централізованого реєстру цивільних бранців.
Фото: ZMINAВ акції взяв участь представник Офісу уповноваженого Верховної Ради з прав людини Владислав Кулик. За його словами, українській владі відомо про нелюдські умови утримання цивільних й, зокрема, про відсутність медичної допомоги.
“Ви бачите, що тривають перемовини в Стамбулі. Держава Україна чітко наголосила на тому, що всі цивільні мають бути повернуті без жодних передумов. Ми не забуваємо про цивільних і щодня подаємо інформацію та відповідні списки до переговорної групи й безпосередньо російській стороні через канали комунікації з уповноваженою РФ з прав людини, хоча й розуміємо, що прав людини там немає”, — запевнив Кулик.
Захід також відвідала дружина бранця Сергія Дорохова – Оксана. Вона подякувала українським військовим за їхню щоденну боротьбу, а українським посадовцям та міжнародним партнерам — за повернення військовополонених додому.
“Але ми не можемо дякувати за половину справедливості, адже в полоні ще залишаються цивільні. Це вчителі, волонтери, фермери, айтівці, медики, студенти та інші. Вони стали заручниками війни. І вони досі за ґратами. Вже четвертий рік. Дуже часто вони перебувають у неволі без жодного юридичного статусу, без нагляду, без зв’язку з зовнішнім світом, без прав та надії. Їх не включають до списків на обмін. Про них не згадують на брифінгах”, – наголосила вона.
Оксана зазначила, що українська влада досі не визначила орган, що відповідатиме за повернення цивільних. Саме тому ГО “Цивільні в полоні” вимагає від посадовців нарешті призначити структуру, яка б опікувалася родинами цивільних. Адже щоразу сім’ї бранців стикаються з тим, що відомства “переводять стрілки” одне на одного через відсутність у них такої компетенції.
“Ми вимагаємо створити один орган для сімей цивільних бранців, який справді діятиме. І головне — цивільні полонені такі ж громадяни України і їхнє життя так само має цінність. Включайте цивільних у кожний обмін. Ви не маєте права забирати у них шанс, а у нас надію. Цивільні мають бути вільними”, — закликала жінка.
Дорохову підтримала співзасновниця ГО “Цивільні в полоні” Карина Дячук. За її словами, у 2023 році влада під тиском громадських організацій спромоглася створити при Координаційному штабі групу з питань повернення цивільних бранців (КШ). Але цю групу очолює представник омбудсмана Юрій Ковбаса, хоча їхнє відомство є наглядовим і не може займатися питаннями повернення цивільних.
На думку Карини, наразі в Україні відсутній відповідальний орган, який має опікуватися цивільними бранцями та звітувати перед їхніми родинами.
“Група при КШ досі офіційно не зареєстрована. Позавчора я спілкувалась з їхніми представниками й мені сказали, що через зміну міністрів розв’язання цього питання може знову затягнутися”, – підкреслила активістка.
Дячук стверджує, що родини ставлять під сумнів запевнення влади про проведення важких перемовин щодо повернення цивільних. Адже її представники відмовляються коментувати та розголошувати будь-які подробиці.
“Ми не можемо це проконтролювати. Ми не можемо дізнатися, які саме йдуть перемовини. Хто подається у ці списки, якщо такі є. Якщо ми тут не можемо затвердити і підписати папірці протягом чотирьох років, то як ми можемо вірити, що вони ведуть з кимось перемовини щодо цивільних?” — переконана вона.
Нагадаємо, станом на сьогодні українській стороні вдалося підтвердити, що РФ утримує близько восьми тисяч українських військовополонених та 2,5 тисячі цивільних. Однак під час обмінів РФ щоразу повертає людей, полон яких вона до того не підтверджувала.
Також Україна сформувала список зі 100 відомих цивільних бранців, до якого увійшли близько 30 журналістів. Документ передали російській стороні через Міжнародний комітет Червоного Хреста, щоб вона якнайшвидше повернула їх на батьківщину.
