Погрози зброєю в метро: у Харкові напали на ЛГБТ+-активістку Віру Чернигіну

11 жовтня в Харкові, на станції метро “Левада”, невідомий чоловік напав на співорганізаторку ХарківПрайду та КиївПрайду Віру Чернигіну. Він почав переслідувати її через веселкову символіку на речах.

Про це повідомляє ХарківПрайд.

Фото: Суспільне Харків / Дарʼя Нематіан золбін

За словами Віри, чоловік обігнав її, запитав, чи вона належить до ЛГБТ-спільноти, і заявив, що він “правий”. Після цього почав погрожувати, використовуючи грубу лексику, і прицілився в неї з предмета, схожого на пістолет.

Нападник перекривав їй шлях і не давав пройти. Коли Віра спробувала піти в інший бік, він продовжив переслідування. Вона почала кликати людей на допомогу й закричала, щоб викликали поліцію. Після цього чоловік утік.

“Я ціла фізично. Ментально, чесно, злякалась. А якби він і справді мав вогнепальну зброю, а якби й справді її застосував? А якби я заклякла і він би мене травмував?
Я впевнена, проблема не в тому, хто я є, а в тому, що такі люди, як цей чоловік, не бояться покарання за свої злочини”, – зазначила активістка.

Наступного дня Віра звернулася до поліції та співпрацює зі слідством. Правозахисники наполягають, щоб злочин кваліфікували за статтею 161 Кримінального кодексу України – як скоєний на ґрунті нетерпимості.

Цей інцидент, як зазначають у ХарківПрайді, ще раз доводить необхідність ухвалення закону, який посилює покарання за злочини з ненависті, адже суспільство стає безпечним лише тоді, коли захищені найвразливіші.

Нагадаємо, що у вересні в Києві пошкодили приміщення ресурсного центру “ПрайдХаб”. Цього разу вандали обмалювали фасад, а також пошкодили вікна й двері. Це не перший випадок нападу на простір.

Зображення подібної символіки може бути виявом візуальної мови ворожнечі, яка, як пояснюють правозахисники, стає підґрунтям для насильства. Вона принижує, дискримінує або закликає до ненависті проти певних груп – за ознаками раси, етнічності, релігії, статі чи сексуальної орієнтації. За їхніми словами, проблема полягає не лише в образах: такі висловлювання змінюють суспільне сприйняття, нормалізують агресію та знижують психологічні бар’єри до насильницьких дій.

Читайте також: Баланс замість радикальності: чим відрізняється законопроєкт № 13597 від попередніх спроб боротися з дискримінацією