Після вироку 60-річний кримський політв’язень Джеміль Гафаров перебуває у критичному стані – адвокат
Стан 60-річного кримського політв’язня Джеміля Гафарова, якого суд у російському Ростові-на-Дону засудив до 13 років колонії, різко погіршився.
Про це заявив адвокат Еміль Курбедінов, інформує громадське об’єднання “Кримська солідарність”.
Джеміль ГафаровЗа даними правозахисника, Гафаров майже не встає на ноги, скаржиться на біль у грудях і потребує екстреної госпіталізації з обстеженням. У слідчому ізоляторі Ростова-на-Дону надати якісну медичну допомогу йому не в змозі.
“11 січня, в день, коли ухвалювали їм (фігурантам кримінальної справи “другої сімферопольської групи “Хізб ут-Тахрір”. – Ред.) строки, він насилу зійшов до зали засідання. Вже на той момент скаржився на серцевий біль, але перетерпів. Вони підіймалися на третій поверх, і коли він вийшов нагору, то поскаржився, що йому зле й дуже пече. Потім попрохав викликати швидку, але її не викликали”, – розповів Курбедінов.
За словами дружини бранця Кремля Разіє Гафарової, 2017 року, до порушення кримінальної справи, він переніс великий інфаркт. Того самого року йому діагностували хронічну ниркову недостатність із погіршенням фільтрації нирок. Гафаров потребує регулярного діалізу нирок, що в умовах СІЗО робити неможливо.
Українські правозахисники прирівнюють ув’язнення політв’язнів з інвалідністю до катувань.
Нагадаємо, ісламську політичну партію “Хізб ут-Тахрір” Верховний суд РФ визнав терористичною 14 лютого 2003 року на закритому судовому засіданні. Ця релігійна організація легально діє в Україні, зокрема в тимчасово окупованій Автономній Республіці Крим. Росія всупереч міжнародному гуманітарному праву використовує в Криму своє кримінальне законодавство.
Правозахисники вважають, що рішення Верховного суду РФ ухвалено необґрунтовано, з порушенням гласності та рівності сторін, оскільки в закритому процесі брала участь лише сторона обвинувачення, а саме ФСБ. Представники організації не мали змоги донести свою позицію до справи. Водночас на території більшості країн світу організація діє без обмежень на рівні національних законодавств. В Україні діяльність партії не заборонена, активісти організації займалися випуском газети, могли відкрито говорити в ЗМІ та проводити масові публічні заходи.
27 березня 2019 року російські силовики обшукали в Криму будинки кримськотатарських активістів, зокрема активістів громадського об’єднання “Кримська солідарність”. Загалом затримано 24 активісти за звинуваченням в участі в забороненій у Росії та окупованому Криму організації “Хізб ут-Тахрір”. Едем Яячиков зник, його місце перебування невідоме з 27 березня. Пізніше був затриманий ще один підозрюваний Раїм Айвазов.
Кримські татари звинувачуються за ч. 1 ст. 205.5 КК РФ (“організація діяльності терористичної організації”) та за ч. 2 ст. 205.5 КК РФ (“участь у діяльності терористичної організації”). Всім фігурантам справи також висунуто обвинувачення за ч. 1 ст. 30 та ст. 278 КК РФ (“приготування до насильницького захоплення влади”) за ті самі дії, що інкриміновано їм за ст. 205.5 КК РФ.
Південний окружний військовий суд 11 січня ухвалив вирок у цій кримінальній справі: Аліму Карімову, Сейрану Муртазі, Ерфану Османову, Джемілю Гафарову й Сервету Газієву визначили покарання у формі позбавлення волі строком на 13 років.
ZMINA оприлюднила останнє слово Джеміля Гафарова, яке суддя Валерій Опанасенко не дозволив виголосити в суді.
Згідно з матеріалами справи, обвинувачені не мали зброї, вибухівки, боєприпасів, не планували вчиняти терористичні акти та не закликали інших до терористичних дій. Але для обвинувачення за цими статтями досить лише участі в діяльності організації, яка входить до списку визнаних терористичними на території РФ.
У сторони захисту за час судового процесу набралося безліч претензій до якості попереднього слідства, фактів вербування нових прихильників унаслідок ведення “даваату”, регулярного відвідування “халакатів”, обов’язкових для учасників визнаної терористичною та забороненої в Росії “Хізб ут-Тахрір”, слідчі ФСБ не зафіксували.
Як відомо, Росія продовжила переслідування громадян України в тимчасово окупованому Криму з початку великої війни.
За оцінкою правозахисної організації “Крим SOS”, щонайменше 35% вироків нинішнім жертвам політично вмотивованих кримінальних переслідувань у Криму було ухвалено після початку повномасштабного вторгнення. Здебільшого це люди, яких обвинувачують у нібито причетності до ісламської політичної організації “Хізб ут-Тахрір” або добровольчого кримськотатарського батальйону імені Номана Челебіджихана.
Як відомо, правозахисна спільнота в Україні переконана, що деокупація Криму припинить систематичні грубі порушення прав людини на півострові з боку Російської Федерації. Для цього вони закликають країни підтримати Україну постачанням зброї та військовим обладнанням у достатній кількості.
