Після 36 років заборони в Індії почали продавати книгу Салмана Рушді “Сатанинські вірші”

Роман “Сатанинські вірші” Салмана Рушді, який надихнувся подіями з життя пророка Мухаммеда, знову зʼявився на полицях індійських книгарень. Його заборонили ще у 1988 році.

Про це повідомляє видання Guardian.

Фото: Graham Turner / The Guardian

Відновлення продажів книги в Індії, країні, де народився її автор, стало можливим не завдяки змінам у сфері свободи слова, а через втрату урядового наказу, який забороняв імпорт роману.

Суд у Делі минулого місяця оголосив рішення, зазначивши, що “відсутність відповідного повідомлення залишає нас без іншого вибору, окрім як припустити, що такого документа не існує”.

У книгарні Bahrisons Booksellers зазначили, що попри високу за місцевими мірками ціну у 1999 рупій (приблизно 23 долари), книга продається дуже добре.

Читачі зацікавилися книгою через її скандальну репутацію. Один із них, 22-річний Діліп Шарма, зізнався, що давно чув про “Сатанинські вірші” та хотів прочитати їх із цікавості. Він порівняв можливість знайти цю книгу в книгарні з появою єдинорога, про якого багато чув, але ніколи не бачив.

Однак повернення книги викликало обурення серед частини мусульманських організацій, які закликають повторно запровадити заборону. Вони вважають, що роман ображає ісламські переконання та становить загрозу соціальній гармонії в країні, де мусульман 14% населення. Президент Всеіндійського мусульманського джамаату муфтій Маулана Шахабуддін Разві Барелві заявив, що жоден мусульманин не може допустити, щоб ця книга залишалася на полицях книгарень.

Салман Рушді, якому зараз 77 років, народився у Мумбаї в мусульманській кашмірській родині. Через “Сатанинські вірші”, які опублікували у 1988 році, він багато років отримував погрози. Цей роман, який поєднує сюрреалістичний і постмодерністський стилі, деякі мусульмани вважають богохульним, а його продаж заборонили в ряді країн. Після виходу книги автор понад десять років переховувався.

У 1989 році верховний лідер Ірану аятола Хомейні закликав убити Рушді, пообіцявши винагороду в 3 мільйони доларів. Після публікації роману десятки людей, включно з перекладачами книги, постраждали від нападів. Хоча уряд Ірану публічно дистанціювався від указу Хомейні, винагорода за голову Рушді залишається чинною.

Рушді, який має британське та американське громадянство, є активним захисником свободи слова і неодноразово виступав на захист свого твору. У 2007 році королева Великої Британії Єлизавета II надала йому рицарське звання за внесок у літературу, а у 2008 році він отримав Букерівську премію за роман “Діти опівночі”.

У 2022 році на Рушді скоїли замах під час його виступу на заході в Інституті Чатокуа у штаті Нью-Йорк. Унаслідок нападу він втратив зір на одне око та втратив функціональність однієї руки.

Нагадаємо, що понад 50% населення світу проживає в країні або на території, де ситуація, згідно з Всесвітнім індексом свободи преси за 2024 рік від організації “Репортери без кордонів” (RSF), кваліфікується як “дуже серйозна”.

Згідно з Індексом свободи преси за 2024 рік ці 50% населення світу проживають у 36 країнах, 2023 року це була 31 країна. Серед них:

• Індія – 159-те місце зі 180 країн в індексі;
• Китай – 172-ге місце;
• Пакистан – 152-ге місце;
• Бангладеш – 165-те місце;
• Росія – 162-ге місце.