Підлітки з інвалідністю під час вибору професії стикаються з недоступністю освітніх закладів і стигматизацією – дослідження

Підлітки з особливими освітніми потребами стикаються з низкою бар’єрів під час вибору майбутньої професії. Серед таких – інфраструктурна недоступність освітніх закладів, брак фахівців та матеріалів, а також стигматизація.

Про це йдеться в дослідженні “Індекс майбутнього: професійні очікування та розвиток підлітків в Україні”, який днями презентувала Фундація Олени Зеленської, передає ZMINA.

Фото: фейсбук Олени Зеленської

Результати дослідження, яке охопило 5089 підлітків 13–16 років (і стільки ж їхніх батьків), свідчать про низький рівень профорієнтації серед юнацтва. Зокрема, 70% підлітків не можуть назвати фах чи сферу, в якій хотіли б працювати в 30-річному віці. Це вдвічі менше за середній показник у країнах Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). 

Серед опитаних лише 3% проходили стажування, 7% мали зустрічі з кар’єрними радниками, а 11% бували з екскурсіями на підприємствах.

У дослідженні окремо звертають увагу на профорієнтацію дітей з особливими освітніми потребами (ООП). Зазначається, що у 2024–2025 навчальному році функціонували 47 610 інклюзивних класів. Це велика аудиторія та потенціал, для яких має також функціонувати ефективна система профорієнтації.

“Переваги профорієнтації для дітей з особливими потребами полягають у її сфокусованості. Наприклад, людям з порушенням зору можуть пропонувати спеціальність масажиста. Але водночас це обмежує всю доступну широту професійного вибору, фокусуючись тільки на напрацьованих варіантах”, – звертають увагу соціологи.

Експерти визначили такі ключові бар’єри у виборі професії для дітей з інвалідністю:

• фізична недоступність освітніх закладів;
• кадрова нестача фахівців, здатних працювати з дітьми з особливими освітніми потребами та дітьми з інвалідністю;
• відсутність адаптованих матеріалів (візуальних, когнітивних, сенсорних);
• стигматизація з боку суспільства й навіть педагогів.

Зокрема, через фізичну недоступність закладів освіти та відсутність фахівців у дітей з ООП часто немає можливості обирати фах, який їм подобається.

Для дітей з альтернативного догляду (наприклад, інтернатних закладів) також бракує можливостей спробувати себе в різних професіях, відвідувати підприємства та заклади освіти, тож наразі профорієнтація для них є радше декларативною, зазначається в дослідженні.

Серед викликів для цієї групи підлітків такі:

• брак підтримки та соціалізації від батьків чи опікунів для дітей з інституційних форм догляду;
• нерозвинені життєві й соціальні навички (soft skills): від управління емоціями до простої фінансової та побутової грамотності.

Зазначається, що наразі для дітей з альтернативних форм догляду не вистачає профорієнтації, яка б змогла їм допомогти розвиватися в певних сферах. Бракує організації майданчиків, на яких діти могли б спробувати себе в різних професіях.

Мають бути регулярні інтерактивні простори з можливістю спробувати себе в різних ролях – від кухаря до айтівця. І більше різноманіття: знайомство з людьми з різних сфер, відвідування компаній і робочих місць, зазначив голова Офісу дітей і молоді “ДІйМО” при Мінсоцполітики Кирило Невдоха.

“Молоді люди з інвалідністю змушені у виборі професії схилятися до того, що, можливо, менше їм підходить і подобається, але є більш доступним. У їхньому житті досі немає місця для мрій і здійснення своїх амбіцій”, – зазначила голова ГО “Fight For Right” Юлія Сачук.

Експертка додала, що для вчасної профорієнтації і успішної кар’єри надалі для підлітків і підліток з інвалідністю потрібна участь батьків, освітян і фахівців із профорієнтації, але голос і очікування молоді мають бути на першому місці. 

“У  жодному разі адаптація, створення доступності, забезпечення розумним пристосуванням не мають розглядатися як проблема, зокрема як проблема саме молодої людини з інвалідністю”, – наголосила Юлія Сачук.

Раніше ZMINA писала, що в Україні 27 лютого презентували Стратегію реформування інтернатів для дорослих, яку уряд схвалив наприкінці 2024 року. Цей документ передбачає створення умов для більш незалежного проживання людей з інвалідністю в громадах, як це вимагають зобов’язання України під час вступу до ЄС.

Нагадаємо, в Україні розпочинається проєкт із підтримки дітей і молоді з досвідом перебування в альтернативних формах догляду. Зокрема, можна буде отримати юридичну допомогу, гранти на реалізацію ідей та навчитися фінансової грамотності. 

Також ZMINA повідомляла, що до дорожньої карти з верховенства права внесено питання дотримання прав людей з інвалідністю. Цей документ стане планом дій для України на шляху до ЄС, проте наразі він містить деякі прогалини. Так, у проєкті дорожньої карти у сфері верховенства права ГО “Fight For Right” рекомендує уникати узагальнення заходів, бо це ускладнить відстеження їхньої ефективності; у сфері працевлаштування людей з інвалідністю прописати використання розумного пристосування; запропонувати ширшу підтримку внутрішньо переміщеним людям з інвалідністю, зокрема доступне житло.