Під час “перемир’я” на сході України загинуло чотири дитини

Дата: 10 Червня 2015
A+ A- Підписатися

На сході України, за даними ВООЗ, загинуло 68 дітей, із них четверо – за час дії останнього перемир’я.

Про це повідомив  директор Українського інституту дослідження екстремізму Олег Зарубінський, передає кореспондент Центру інформації про права людини.

“Від війни на Донбасі, за даними ООН, постраждало 5 млн українців. За даними дитячого фонду UNICEF, 1,7 мільйона із них – діти. В середньому майже 2 000 внутрішньо переміщених людей щодня з моменту російської агресії лишали і продовжують лишати свої домівки, і з них 330 дітей”, – розповів Олег Зарубінський, представляючи доповідь на тему проблем дитинства в Україні за умов військової агресії “Діти війни”.

За даними ДСНС, протягом квітня-травня 2015 року в Україні від несанкціонованого поводження з вибухонебезпечними предметами постраждало 11 дітей. Двоє із них загинули.

У своєму дослідженні експерт звертає увагу на вплив внутрішніх переселенців на заклади охорони здоров’я, освіти, місцеві громади.

“На сьогоднішній день формування видатків на охорону здоров’я та освіту здійснюються, виходячи з тієї кількості місцевого населення, яке було раніше. На такі заклади випадає велике навантаження за рахунок переселенців. Такий стан справ продукує погіршення надання освітніх послуг і послуг з охорони здоров’я для місцевого населення і для переселенців. Це несе ризики погіршення стосунків і напруження у взаємодії між локальним населенням і переселенцями”, – каже Олег Зарубінський, рекомендуючи владі передбачити цільове виділення коштів задля усунення цих недоліків.

З 1 січня 2015 року експерти дослідили згадуваність або порушення проблеми внутрішніх переселенців у Топ-10 новинних ресурсів України. Вони жалкують, що тільки 7% матеріалів журналістів висвітлює проблему дітей, і пов’язують це із нерозумінням ситуації у сфері захисту прав дітей.

Олег Зарубінський закликав державних службовців уникати мови ворожнечі, коли вони говорять про переселенців.

“4% публікацій ЗМІ стосуються правопорушень з приводу переселенців. Це суперечить чуткам, що вони є суб’єктами злочинів і т. д. Держава має все зробити, аби уникати мови ворожнечі стосовно переселенців. Ось ця міжрегіональна або регіональна нетерпимість лунає з вуст певних посадовців. Це просто неприпустимо. Це руйнує стосунки між локальним населенням і переселенцями”, – підсумовує експерт.

Потрібно терміново вирішити питання функціонування соціальних працівників, каже Уповноважений президента з прав дитини Микола Кулеба: “Я особисто досить часто відвідую і буферну зону, й інші населені пункти Донецької, Луганської областей. Вони сьогодні взагалі перевантажені. І, на жаль, є у нас населені пункти, де немає соціальних працівників. Просто немає кому працювати. Я бачив, наскільки багато сьогодні дітей, які постраждали внаслідок бойових дій. Ті дослідження, які ми сьогодні маємо, говорять, що це тисячі дітей, яким потрібна допомога”.

Експерти констатують, що українські абітурієнти змушені долати перепони при вступі до ВНЗ.

“Ми порахували: як мінімум шість разів потрібно перетнути умовний кордон на сході України, щоб отримати всі необхідні документи для вступу до вишу. Ми рекомендуємо запровадити загальноосвітнє тестування шкіл з окупованих територій, яке могло б, з одного боку, стати екзаменом для отримання шкільного атестату, а, з іншого боку, використовуватись як сертифікат ЗНО”, – каже заступник Українського інституту дослідження екстремізму Богдан Петренко.

Він каже, що в Україні триває також гібридна війна за випускників: “На жаль, минулого року Україна програвала цю війну. 1400 кримчан вступили до вишів Російської Федерації. В той час як на ЗНО в Україні були записані близько 300 кримчан. Цього року на російський аналог ЗНО (ЕГЭ, единый государственный экзамен – ред.) у Криму записалося 1040 випускників, водночас у найближчому до Криму Херсонському регіональному відділенні оцінювання якості освіти – 65 кримчан”.

Цьогоріч Росія дозволила кримчанам вступати до вишів без проходження єдиного державного екзамену. Російські виші передбачають від 2 до 5% квотних для кримчан навчальних місць.

Олег Зарубінський називає це радянською практикою, коли Москва концентрувала в собі найталановитішу молодь.

“Фактично сьогодні Росія у висмоктуванні найздібніших і найталановитіших наших випускників продовжує радянську практику. В Радянському союзі вступні іспити починались 1 серпня. Московські ключові виші, такі, як МГУ ім. Ломоносова, училище Баумана, МГІМО й інші навмисно починали 1 липня. Вони забирали дійсно найкращих абітурієнтів. А потім, якщо ці люди не вступали, то вони могли це зробити в інших вузах країни. Зараз Росія максимально діє таким чином, аби реалізувати свій інтерес. Це важливе питання для української внутрішньої політики”, – наголошує експерт.

Нагадаємо, понад 845 випускників із Донецької області і 238 випускників із Луганщини заявили про своє бажання складати ЗНО. Однак до ЗНО з української мови доїхало лише 9% дітей із Донеччини і 80% – із Луганщини.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: