Під час “перемир’я” на сході України загинуло чотири дитини
На сході України, за даними ВООЗ, загинуло 68 дітей, із них четверо – за час дії останнього перемир’я.
Про це повідомив директор Українського інституту дослідження екстремізму Олег Зарубінський, передає кореспондент Центру інформації про права людини.
“Від війни на Донбасі, за даними ООН, постраждало 5 млн українців. За даними дитячого фонду UNICEF, 1,7 мільйона із них – діти. В середньому майже 2 000 внутрішньо переміщених людей щодня з моменту російської агресії лишали і продовжують лишати свої домівки, і з них 330 дітей”, – розповів Олег Зарубінський, представляючи доповідь на тему проблем дитинства в Україні за умов військової агресії “Діти війни”.
За даними ДСНС, протягом квітня-травня 2015 року в Україні від несанкціонованого поводження з вибухонебезпечними предметами постраждало 11 дітей. Двоє із них загинули.
У своєму дослідженні експерт звертає увагу на вплив внутрішніх переселенців на заклади охорони здоров’я, освіти, місцеві громади.
“На сьогоднішній день формування видатків на охорону здоров’я та освіту здійснюються, виходячи з тієї кількості місцевого населення, яке було раніше. На такі заклади випадає велике навантаження за рахунок переселенців. Такий стан справ продукує погіршення надання освітніх послуг і послуг з охорони здоров’я для місцевого населення і для переселенців. Це несе ризики погіршення стосунків і напруження у взаємодії між локальним населенням і переселенцями”, – каже Олег Зарубінський, рекомендуючи владі передбачити цільове виділення коштів задля усунення цих недоліків.
З 1 січня 2015 року експерти дослідили згадуваність або порушення проблеми внутрішніх переселенців у Топ-10 новинних ресурсів України. Вони жалкують, що тільки 7% матеріалів журналістів висвітлює проблему дітей, і пов’язують це із нерозумінням ситуації у сфері захисту прав дітей.
Олег Зарубінський закликав державних службовців уникати мови ворожнечі, коли вони говорять про переселенців.
“4% публікацій ЗМІ стосуються правопорушень з приводу переселенців. Це суперечить чуткам, що вони є суб’єктами злочинів і т. д. Держава має все зробити, аби уникати мови ворожнечі стосовно переселенців. Ось ця міжрегіональна або регіональна нетерпимість лунає з вуст певних посадовців. Це просто неприпустимо. Це руйнує стосунки між локальним населенням і переселенцями”, – підсумовує експерт.
Експерти констатують, що українські абітурієнти змушені долати перепони при вступі до ВНЗ.
“Ми порахували: як мінімум шість разів потрібно перетнути умовний кордон на сході України, щоб отримати всі необхідні документи для вступу до вишу. Ми рекомендуємо запровадити загальноосвітнє тестування шкіл з окупованих територій, яке могло б, з одного боку, стати екзаменом для отримання шкільного атестату, а, з іншого боку, використовуватись як сертифікат ЗНО”, – каже заступник Українського інституту дослідження екстремізму Богдан Петренко.
Цьогоріч Росія дозволила кримчанам вступати до вишів без проходження єдиного державного екзамену. Російські виші передбачають від 2 до 5% квотних для кримчан навчальних місць.
Олег Зарубінський називає це радянською практикою, коли Москва концентрувала в собі найталановитішу молодь.
“Фактично сьогодні Росія у висмоктуванні найздібніших і найталановитіших наших випускників продовжує радянську практику. В Радянському союзі вступні іспити починались 1 серпня. Московські ключові виші, такі, як МГУ ім. Ломоносова, училище Баумана, МГІМО й інші навмисно починали 1 липня. Вони забирали дійсно найкращих абітурієнтів. А потім, якщо ці люди не вступали, то вони могли це зробити в інших вузах країни. Зараз Росія максимально діє таким чином, аби реалізувати свій інтерес. Це важливе питання для української внутрішньої політики”, – наголошує експерт.
Нагадаємо, понад 845 випускників із Донецької області і 238 випускників із Луганщини заявили про своє бажання складати ЗНО. Однак до ЗНО з української мови доїхало лише 9% дітей із Донеччини і 80% – із Луганщини.
