Під час другого дня протестів у Тбілісі грузини штурмували парламент
Тисячі людей вийшли на вулиці столиці Грузії на другий день протестів після того, як парламент підтримав проєкт закону, який, на думку критиків, обмежує свободу преси та громадянські свободи та списаний з аналогічного російського закону про “іноагентів”.
Про це інформує ВВС News Україна.
Протест під парламентом ГрузіїСтаном на 21.00 за Києвом між протестувальниками та поліцією почалися зіткнення. Поліціянти використовують водомети та сльозогінний газ. Демонстранти демонтували загородження та намагалися вдертися до парламенту.
На фото та відео, що оприлюднювали користувачі в соцмережах з обіду, видно, що на центральному проспекті Руставелі біля будівлі парламенту зібралося багато людей. Вони тримали в руках прапори ЄС, Грузії та України.
На деяких відео чути, як звучить український гімн.
Як повідомляє Interpressnews, напередодні протестувальники висунули до влади Грузії дві вимоги – скасувати ухвалення закону про “іноагентів” у першому читанні й звільнити всіх понад 70 затриманих за останні два дні протестів – і дали годину на виконання. Вони взяли в облогу парламент.
Грузинські ЗМІ повідомляють, що станом на 22:15 спецпризначенці відтіснили протестувальників від будівлі парламенту з використанням водометів і сльозогінного газу. Демонстранти відступили до сусідніх вулиць.
В пряму трансляцію грузинських ЗМІ з місця подій потрапили кадри, як у відповідь на дії силовиків протестувальники перевернули поліцейське авто.
Зіткнення з поліцією почалися ще у вівторок – у перший день протестів. Поліція вчора також застосувала спецзасоби.
Згодом вони розігнали людей на головному проспекті біля будівлі парламенту.
Уряд повідомив, що 50 поліцейських отримали поранення, а їхнє спорядження пошкоджено.
Грузинська влада прозвітувала про арешти щонайменше 66 людей, зокрема одного з лідерів опозиції, якого, як повідомляється, побили.
У другий день протестів, як видно, поліції складніше стримати протестувальників.
Як відомо, законопроєкт про іноземних агентів широко засудила міжнародна спільнота. Він вимагатиме від неурядових та медійних організацій, які отримують понад 20% свого фінансування з-за кордону, оголосити себе “іноземними агентами”, інакше їм загрожуватимуть великі штрафи та можливе ув’язнення.
Опозиція заявляє, що проєкт підготовлений за російським зразком і означає зсув у бік авторитаризму та зниження шансів Грузії приєднатися до ЄС.
Зараз ЄС розглядає заявку Грузії на отримання статусу кандидата, і Верховний представник ЄС із закордонних справ Жозеп Боррель попередив, що законопроєкт “несумісний із цінностями та стандартами ЄС”.
Росія ухвалила власну версію закону про “іноземних агентів” у 2012 році, роблячи його ще суворішим протягом років, щоб виявити та придушити неурядові організації та ЗМІ, що фінансуються Заходом.
Закон призведе до того, що Грузія може приєднатися до списку недемократичних і авторитарних пострадянських держав, таких як Білорусь, Таджикистан і Азербайджан, які скопіювали російський закон про обмеження діяльності неурядових організацій.
Історично термін “агент” у Росії та Грузії має значення “шпигун” і “зрадник”, що надає негативного відтінку роботі громадянського суспільства. Це свідчить про те, що вони діють в інтересах іноземних сил, а не роблять добро для країни та суспільства.
Оглядач видання ZMINA Микола Мирний зауважує, що існування такого закону в Росії чудово показало, наскільки небезпечним він є для демократії.
“У Росії його ухвалили для того, щоб таврувати громадянське суспільство та незалежних журналістів термінологією з Радянського Союзу. Це успішний досвід тоталітарної держави, бо це підірвало авторитет у цій країні правозахисників, експертного середовища та продемократичних медійників. І як результат – в державі нікого не залишилося, хто вказував би на небезпеки у розвитку країни і до чиєї думки дослухалося б суспільство. Чим це завершилося? Зокрема, ймовірним геноцидом українського народу, який світ зараз спостерігає в реальному часі “, – прокоментував журналіст.
Грузія прагне приєднатися до НАТО та ЄС, але критики звинувачують нинішню керівну партію “Грузинська мрія” у спробах повернути країну під вплив Росії.
