Переселенці в Україні зіштовхуються з непропорційно високим рівнем безробіття – Міжнародна організація з міграції
Рівень зайнятості серед працездатних українців становить 67%, що на шість процентних пунктів нижче довоєнного показника. Найбільше постраждали внутрішньо переміщені особи, жінки та люди старшого віку.
Про це йдеться у звіті “Зайнятість, мобільність та динаміка ринку праці в Україні – листопад 2024 року” Міжнародної організації міграції (МОМ).
Згідно зі звітом, серед переселенців працездатного віку дослідники зафіксували вищий рівень безробіття (15% порівняно з середнім показником по країні — 11%) та вищий відсоток безробітних, які шукають роботу (61%), порівняно з тими, хто повернувся після переміщення, та непереміщеними особами.
Загалом рівень зайнятості серед респондентів працездатного віку (18–60 років) становить 67%, що на шість процентних пунктів нижче, ніж до лютого 2022 року, попри масове скорочення робочої сили в країні через вимушену міграцію понад 6,7 мільйона осіб за кордон
Серед нещодавно переміщених осіб відсоток безробітних вищий (24%), порівняно з тими, хто був переміщений понад рік тому (13%).
“Повномасштабне вторгнення поглибило нерівність, що існувала на українському ринку праці. Непропорційних наслідків зазнали насамперед внутрішньо переміщені особи, жінки та найуразливіші”, – прокоментувала Алессія Скіавон, голова Представництва МОМ в Україні.
Згідно зі звітом, найсерйознішими проблемами, з якими стикаються шукачі роботи в Україні, є брак можливостей працевлаштування та низька заробітна плата. Повідомляється, що жінки, які частіше працюють у державному секторі, наприклад, в освіті та охороні здоров’я, мають непропорційно низькі заробітні плати та страждають від затримок з їх виплатою – нагадування про гендерний аспект економічної нерівності.
У Міжнародній організації міграції повідомляють, що доступ до ринку праці для людей старшого віку є частиною Стратегії уряду щодо економічної стійкості під час війни, оскільки особи передпенсійного віку стикаються з труднощами у пошуку роботи, особливо в умовах переміщення. Повідомляється, що громадяни віком 55–59 років зазнають значної дискримінації за віковою ознакою і мають нижчі показники працевлаштування порівняно з молодшими віковими групами (58% проти 70% серед молодших осіб).
Дослідники вказують, що хоча небезпека лишається основним чинником переміщення, зайнятість відігравала критичну роль у впливі на переміщення всередині України як для переселенців, так і для тих, хто повернувся. Зокрема, відсутність можливостей для працевлаштування була найчастішою причиною, через яку поверненці залишали своє попереднє місце перебування (31%), і про це повідомили 41% респондентів, які повернулися до Донецької області, та 39% тих, хто повернувся до Запорізької області.
Це свідчить про те, що повернення, зумовлені питаннями засобів до існування, відбуваються навіть у районах, що серйозно постраждали від конфлікту.
МОМ закликає міжнародну спільноту продовжувати підтримувати зусилля з надання життєво необхідної допомоги та зміцнення життєстійкості населення України.
Сімнадцятий раунд опитування загального населення 12 серпня 2024 року на замовлення МОМ провела компанія Multicultural Insights через телефонні інтерв’ю з попереднім відбором. Соціологи випадково зателефонували 40 000 респондентам для первинного скринінгу та провели інтерв’ю із 1 488 ВПО, 1 188 переселенцями, що повернулися та 1 800 мешканцями.
Опитування охоплювало всю територію України, за винятком тимчасово окупованих (ТОТ) Автономної Республіки Крим та районів ТОТ Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей.
Загальна похибка вибірки – 0,49%
Напередодні громадські організації в тіньовому звіті для Єврокомісії вказали на проблеми в політиці щодо внутрішнього переміщення і просять владу їх усунути. Вони наголошують, що попри певні законодавчі зміни, політика держави щодо ВПО нестабільна – уряд періодично змінює рішення про скорочення або продовження фінансової допомоги, що створює напруженість у суспільстві.
Раніше правозахисники оприлюднили 11 пріоритетних кроків у сфері захисту прав людини в умовах широкомасштабної збройної агресії на 2024 рік.
Коаліція громадських організацій, які опікуються питаннями захисту прав постраждалих унаслідок збройного конфлікту, закликала Кабінет Міністрів забезпечити виплату пенсій ВПО на загальних підставах і продовження соціальної підтримки найвразливіших груп.
