Пенсіонерці з Лиману, яка координувала голів вуличних комітетів під час окупації, призначили умовний термін

Валентина Ткач в Індустріальному суді Дніпра, 1 серпня 2023 року. Фото: Олексій Арунян, Ґрати

У листопаді 2022 року у місті Лиман Донецької області СБУ затримала 64-літню пенсіонерку Валентину Ткач. Це місто з травня до вересня 2022 року було під російською окупацією.

Понад 10 років жінка обіймала посаду голови вуличного комітету або “вуличної”. До повномасштабної війни Ткач була заступницею голови мікрорайону “Північний”. Незадовго до окупації керівниця “Північного” виїхала з міста, а Ткач лишилася і почала виконувати обов’язки голови. Вона контактувала вже не з української, а окупаційною мерією і випрошувала у росіян гуманітарну допомогу та вугілля.

СБУ розцінило це як колабораціонізм і оголосило жінці підозру у “зайнятті керівної посади в окупаційній адміністрації”. Сама Ткач не визнавала провину і заявляла, що не підтримувала росіян, а лише хотіла допомогти жителям мікрорайону пережити скрутні часи. Її захисник у суді наполягав, що дії його підзахисної не можуть вважатися колабораціонізмом, як згідно з українським законодавством, так і Женевською конвенцією про захист цивільного населення. Але зрештою адвокат домовився з прокуратурою про угоду про визнання вини. Після півтора року судів Ткач все ж таки пішла на неї та отримала умовний термін.

Наприкінці квітня 2022 року, через два місяці після повномасштабного вторгнення в Україну війська Росії та “ДНР” наблизились до Лиману та сильно обстрілювали місто. Зникло світло, газ, водопостачання, не працювали ні магазини, ні аптеки. Валентина з чоловіком, як і решта лиманців ховалися у підвалах.

Мерія оголосила евакуацію, але Ткачі лишилися. Валентина пояснює це рішення тим, що вони вже літні, хворі, і для переїзду не було грошей. Під час обстрілів вона з чоловіком готувала і розносила їжу одиноким старим, що жили по сусідству. Росіяни руйнували будинки один за одним, люди гинули, Ткачам довелося поховати трьох літніх сусідів у їхніх городах.

Наслібдки обстрілів на вулиці Петропавлівській, 20 квітня 2023 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

23 травня 2022 року українська армія відступила з Лиману, і росіяни його окупували. Згодом голова “ДНР” Денис Пушилін оголосив про створення в місті окупаційної адміністрації. Її очолив Олександр Петрикін, який до цього був віцемером окупованого Єнакієвого. Також рух “Донецька республіка Дениса Пушиліна” відкрив приймальню в будівлі поряд з мерією. Його очолила мешканка Лиману Вікторія Зінчук, яка до окупації керувала міським будинком культури.

Майже кожний будинок в мікрорайоні було пошкоджено, багато хто потребував продуктів та ліків. Вуличні повідомляли Ткач про потреби сусідів, а вона – голові приймальні “Донецької республіки” Вікторії Зінчук. Остання почала організовувати щотижневі наради з вуличними і мікрорайонними.

“Так я домоглася видачі однієї гуманітарки. Привезли 800 пакетів на район. Звісно всім не вистачило. Наш актив розвозив тим, хто не міг прийти (до місця роздачі – ред). Тому що мікрорайон дуже великий. Там по кілометру і більше треба йти. Старий сам не дійде”, – розповіла Ткач.

За її словами, вуличні складали та передавали списки на отримання гуманітарної допомоги та твердого палива. А вона передавала ці папери в офіс “Донецької республіки” та окупаційну адміністрацію. Також вона стежила, щоб на кожній вулиці були вуличні, і щоб вони доглядали літніх сусідів.

1 жовтня 2022 року українська армія звільнила Лиман. Служба безпеки України почала перевіряти, хто з місцевих мешканців співпрацював з окупантами. Тим часом Ткач продовжила виконувати обов’язки мікрорайонної та координувала роздачу гуманітарки, яку поставляла вже українська влада та волонтери. Це тривало до кінця листопада, поки до неї не прийшла співробітниця мерії і повідомила про її відсторонення. Через кілька тижнів до неї приїхав слідчий СБУ та оголосив підозру в “зайнятті керівної посади в окупаційній адміністрації”, за що передбачено від 5 до 10 років колонії.

Співробітники СБУ відвезли Ткач до Дніпра, де її заарештували на час слідства. У березні 2023 року Індустріальний районний суд почав розглядати її справу по суті. Вона не визнавала свою провину. За словами пенсіонерки, вона не обіймала посаду в окупаційній адміністрації, а займалася громадською роботою, за яку не отримувала грошей. За її словами, її метою була не співпраця з “ДНР”, а допомога жителям мікрорайону, які опинилися в складній ситуації.

“Я ні в чому не винна, я допомагала людям… Нам жодних грошей не платили ні українці, ні “ДНР”. Наша праця неоплачувана. У нас немає жодних печаток. У нас навіть приміщення немає, де зібрання провести: чи в садку домовляємось, чи в бібліотеці, чи у вестибюлі у школі. Ми громадські діячі, просто громадські діячі і все”, – сказала Валентина журналісту “Ґрат” під час інтерв’ю в СІЗО у квітні 2023 року.

Адвокат Роман Ухов та її підзахисна Валентина Ткач Індустріальному суді Дніпра, 14 березня 2024 року. Фото: Олександр Дубина, Ґрати

На засіданні 14 березня 2024 року прокурорка вчергове попросила продовжити арешт Ткач. Адвокат жінки заперечував і наполягав, що підзахисну треба відпустити, оскільки жодних ризиків її перебування на волі нема, свідки дають суперечливі показання, а в СІЗО у Ткач загострилися хронічні хвороби.

Суддя Євген Волошин пішов на зустріч захисту. Він продовжив підсудній арешт, але дозволив вийти під заставу в 60 тисяч гривень. Її родина назбирала ці гроші. 18 березня Ткач вийшла на волю після року та трьох місяців арешту та в той же день відправилась додому в Лиман.

14 листопада Ткач підписала угоду з прокуроркою. За її умовами, підсудна повністю визнає провину, і отримає 5 років позбавлення волі з іспитовим терміном в один рік. Також Ткач взяла зобов’язання “сприяти розслідуванням у кримінальних провадженнях стосовно колаборантів Лиману” та передати заставу 60 тисяч гривень на рахунок Збройних сил України.

29 листопада суд зібрався, щоб затвердити угоду. Ткач брала участь в засіданні онлайн з Дружківського суду Донецької області. На запитання судді Волошина, чи визнає вона вину, підсудна відповіла “так”. Після цього суддя затвердив угоду, визнав Ткач винною та призначив покарання, про яке сторони домовилися в угоді.

Нагадаємо, у травні поточного року Дніпровський апеляційний суд призначив п’ять років колонії керівниці вуличного комітету з Лимана Тетяні Потапенко, яка стала “головою мікрорайону” під час окупації міста. 

Раніше ZMINA повідомляла, що станом на 21 травня 2024 року Єдиний реєстр судових рішень містить 1 561 вирок у кримінальних справах про колабораціонізм. Правова аналітикиня Онисія Синюк звернула увагу на недоліки в законодавстві про колабораційну діяльність і наголосила, що влада досі їх не усунула.