Парламентський комітет знайшов корупційні ризики в урядовому законопроєкті про мобілізацію
Комітет Верховної Ради з питань антикорупційної політики на засіданні в понеділок визнав урядовий законопроєкт про мобілізацію таким, що містить корупційні ризики.
Про це в коментарі УП заявила голова комітету Анастасія Радіна.
За її словами, комітет дійшов висновку, що мобілізація потрібна в Україні, але деякі норми відповідного законопроєкту мають корупційні ризики. Які саме, вона не уточнила і пообіцяла надати цю інформацію згодом.
Вона додала, що на засіданні були присутні представники Міністерства оборони і Генерального штабу ЗСУ. Вони погодилися з висновком комітету і пообіцяли усунути недоліки.
“Комітет дійсно виявив низку проблемних норм, які можуть призвести до корупційних ризиків. Разом з тим Міністерство оборони погодилося з висловленими зауваженнями. Спільно з профільним комітетом, Комітетом з питань здоров’я нації та іншими колегами вже працюємо над зміною процедур і підходів”, – написала згодом вона у фейсбуці.
Радіна наголосила, що рішення комітету не означає, що його члени виступають проти вдосконалення процедури мобілізації. Навпаки, “мобілізація має бути справедлива, передбачувана – і без корупційних дірок”.
Голова комітету перелічила те, що необхідно вдосконалити в законопроєкті для уникнення корупційних ризиків:
- Не покладати на органи місцевого самоврядування обов’язок із забезпечення прибуття військовозобов’язаних до ТЦК. Місцева влада може забезпечувати транспорт, але не може застосовувати примус. Натомість обов’язок забезпечити прибуття без уточнення способу, у який це має відбуватися, може породжувати свавілля.
- Чітко визначити, у які строки та за яких умов ТЦК може ініціювати внесення військовозобов’язаних до реєстру боржників з подальшими обмеженнями на розпорядження майном тощо. Керівник ТЦК не має отримати можливість вносити до реєстру людей на наступний день після їхнього неприбуття (адже неприбуття можливе і з поважних причин), а когось “не помічати” місяцями. Обмеження прав може відбуватися після притягнення особи до відповідальності за порушення обов’язку з’явитися на виклик.
- Прибрати право районних (міських) комісій з питань скерування для проходження військової служби, а також комісій вищого рівня на власний розсуд надавати громадянам відстрочення від скерування на базову військову службу (не плутати з мобілізацією).
“Питань, які потребують ретельного доопрацювання, у законопроєкті значно більше. У першу чергу щодо подолання корупції у військово-лікарських комісіях та медико-соціальних експертних комісіях. Допрацювати потрібно і процедури підтвердження інших обставин, які є підставами для відстрочки від мобілізації”, – написала Радіна.
Вона також пообіцяла, що детальний висновок антикорупційної експертизи до законопроєкту щодо мобілізації буде оприлюднений на сайті Верховної Ради.
Нагадаємо, 25 грудня 2023 року уряд вніс до Верховної Ради законопроєкт “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби” №10378. Документ регулює питання щодо відстрочення від призову на військову службу, зокрема, людей з інвалідністю.
Уряд пропонує парламентарям накласти низку обмежень на тих громадян, які не виконали обов’язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації, для порушників правил військового обліку та законодавства про оборону підвищити штрафи, а за відмову проходити медогляд позбавляти волі так само, як за ухилення від мобілізації.
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що запропонований урядом законопроєкт про мобілізацію містить норми, які суперечать Конституції України. Йдеться, зокрема, про низку обмежень, передбачених у законопроєкті щодо осіб, які ухиляються від мобілізації.
Голова правління Центру прав людини Тетяна Печончик назвала дискримінаційною і неконституційною можливість бронювання військовозобов’язаних – платників податків.
Напередодні радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк в ефірі телемарафону заявив, що законопроєкт про мобілізацію виноситиметься на голосування Верховної Ради лише після обговорення та внесення змін.
Відомо, що в Україні правоохоронці порушили 9 тисяч кримінальних проваджень щодо ухиляння від мобілізації.
