Парламент ухвалив законопроєкт про створення державного реєстру санкцій

Про це інформує директорка Департаменту санкційної політики Мін’юсту Інна Богатих.

Вона нагадала, що до цього часу єдиної публічної бази санкцій не існувало. 

“Банки вели свої бази даних, нотаріуси, реєстратори свої – всі викручувались, як могли. Для мене це питання, яке треба було вирішити ще дев’ять років тому, однак, попри очевидність проблеми, чомусь не було достатньої рушійної сили”, – написала вона.

Дані реєстру мають бути відкритими та загальнодоступними. Його будуть вести двома мовами – українською та англійською.

У реєстрі планується розміщувати таку інформацію:

• підстави для застосування, зміни або скасування санкцій;
• перелік санкцій, які застосовуються до кожної особи;
• органи, відповідальні за виконання рішення Ради національної безпеки й оборони України щодо застосування санкцій;
• перелік осіб, щодо яких застосовано санкції, та відомості для їх ідентифікації;
• відомості про суб’єкта внесення пропозиції щодо застосування санкції;
• інші відомості, які будуть вказані в положенні про державний реєстр санкцій.

Персональні дані осіб, щодо яких застосовано санкції, не вважатимуться конфіденційними.

Відповідно до пояснювальної записки документа, санкція за ст. 51 та ст. 4 закону, має винятковий характер та може бути застосована лише щодо фізичних та юридичних осіб, які своїми діями створили суттєву загрозу національній безпеці, суверенітету чи територіальній цілісності України, зокрема, через збройну агресію чи терористичну діяльність або значною мірою сприяли, зокрема, фінансуванням, вчиненню таких дій іншими особами.

Ця санкція може бути застосована лише в період дії правового режиму воєнного стану та за умови, що на відповідну фізичну чи юридичну особу в порядку, визначеному цим Законом, вже накладено санкцію у виді блокування активів.