Парламент ухвалив закон про реєстр постраждалих від російської агресії: чому він важливий?
Дата:
20 Листопада 2024
Верховна рада 20 листопада 2024 року ухвалила Закон “Про облік інформації про шкоду, завдану особистим немайновим правам фізичних осіб внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України”.
Про це йдеться в картці законопроєкту №10256 та повідомляє на своїй фейсбук-сторінці заступниця міністра соціальної політики Дарина Марчак.
За урядовий законопроєкт проголосували 297 народних депутатів.
Раніше ZMINA повідомляла, що попри дедалі більшу кількість постраждалих від війни, в Україні не було єдиного, комплексного механізму компенсацій.
У законопроєкті пояснюється, що один з наслідків російської збройної агресії – численні порушення прав громадян України, що пов’язане з ігноруванням Росією прав людини, міжнародного гуманітарного права, міжнародного кримінального права, міжнародного звичаєвого права, норм Кримінального та Цивільного кодексів України.
Згідно з пояснювальною запискою, документ розробили задля створення Державного реєстру осіб, постраждалих внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України (Реєстр постраждалих осіб), в якому здійснюватимуться:
- облік громадян, життю та здоров’ю яких завдано шкоди внаслідок збройної агресії РФ проти України;
- обмін даними між державними реєстрами, в частині обмінів інформацією про фіксацію шкоди життю та здоров’ю громадян, якої було завдано внаслідок збройної агресії РФ проти України;
- облік видатків державного та місцевих бюджетів, бюджетів соціальних фондів, пов’язаних з наданням допомоги та підтримки громадянам, які постраждали внаслідок російської збройної агресії.
Дарина Марчак нагадала, що держава з 2023 року фіксує та виплачує потерпілим громадянам компенсації за знищене або пошкоджене житло.
“Тобто ми вже реєструємо шкоду, завдану майновим правам. Але не може такого бути, щоб зруйновані будинки були пораховані, а смерть, каліцтво та страждання – ні. Бо найцінніше, що в нас є, – це люди. Війна завдала непоправного удару людському капіталу в Україні. Це втрата життя, здоров’я, родини, друзів, вимушене переселення, позбавлення доступу до освіти, медичної допомоги тощо”, – сказала вона.
Наразі в Україні поки що немає реєстру шкоди, завданої немайновим правам громадян внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, зокрема шкоди, спричиненої:
- смертю (загибеллю) особи або зникненням безвісти за особливих обставин;
- пораненням (контузією, травмою або каліцтвом) та захворюванням;
- стійкою втратою працездатності та встановленням інвалідності;
- насильством(фізичним чи сексуальним), катуванням та жорстоким поводженням;
- торгівлею людьми;
- ув’язненням, перебуванням у полоні,
- примусовою працею;
- депортацією, примусовим переміщенням, депортацією або викраденням дітей;
- психічними розладами внаслідок психологічної травми;
- втратою (смертю (загибеллю), неможливістю виконання обов’язків щодо виховання та утримання дитини) дитиною батьків, інших законних представників дитини;
- втратою доступу до послуг з охорони здоров’я та лікування, до освітніх послуг;
- втратою доходу та засобів для існування;
- моральною шкодою, фізичними стражданнями, емоційним напруженням, дискомфортом;
- іншими порушеннями особистих немайнових прав, що забезпечують природне існування фізичної особи, або міжнародного права прав людини та міжнародного гуманітарного права.
Реєстр постраждалих осіб створюють, щоб облікувати та консолідувати інформацію, що може слугувати доказовою базою для подальшого звернення громадян і держави Україна до Міжнародного компенсаційного механізму та міжнародних судових органів для відшкодування завданих збитків коштом репарацій чи інших стягнень з держави-агресора.
Марчак наголосила, що держава має знати про кожну людину, яка постраждала чи навіть втратила життя внаслідок війни.
Дарина Марчак“Не тільки для того, щоб увічнити пам’ять та розповісти майбутнім поколінням про всі жахіття збройної агресії, але й щоб тут і зараз застосувати інструменти соціальної підтримки, допомоги та реабілітації. А в осяжному майбутньому – допомогти постраждалим від війни отримати справедливе відшкодування коштом держави-агресора”, – пояснила вона.
Вона повідомила, що з цією метою в Мінсоцполітики розробили, а уряд вніс на розгляд парламенту цей документ. За її словами, фінальний текст закону – результат спільної роботи та синергії низки фахівців з різних організацій – урядові структури, депутатський корпус, Офіс президента України, Офіс генерального прокурора та Офіс Омбудсмана. Крім того, документ враховує експертизу, зокрема, Ради Європи, Міжнародної організації з міграції, USAID. Також до створення законопроєкту долучилися Центр прав людини ZMINA, “Право на захист”, Інститут законодавчих ідей, GRC та інші.
Дарина Марчак заявила, що наразі уряд уже підготував проєкт постанови, спрямований на виконання цього закону.
“Ми хочемо запустити систему обліку якомога швидше. Впровадження буде поетапним, і спершу ми налаштуємо обміни з іншими, вже наявними реєстрами та базами даних. Подальшими кроками буде запровадження можливості потерпілим подавати повідомлення через “Дію” та ЦНАПи про завдану шкоду”, – додала вона і пообіцяла, що влада зробить усе необхідне, щоб кожна людина мала єдине вікно, де могла б отримати повне своє “досьє” з наявною в уряду інформацією про завдану їй Росією шкоду, а також дізналася про можливості підтримки від держави та отримала її.
Нагадаємо, після реєстрації уряд законопроєкту Коаліції організацій, що опікуються питаннями захисту прав постраждалих внаслідок збройної агресії проти України висловила свої зауваження. Згодом Представники Коаліції обговорили документ із міністеркою соціальної політики Оксаною Жолнович та її заступницею Дариною Марчак.
Після того, як законопроєкт до першого читання підтримав парламентський комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, створили робочу групу за участі експертів Коаліції.
За словами адвокаційної директорки Центру прав людини ZMINA Альони Луньової, у робочій групі під час доопрацювання документа змінилася його філософія та логіка. Загалом робота над ним тривала майже рік.
Цей законопроєкт також увійшов у дорожню карту законопроєктів для захисту постраждалих від війни до чергової сесії Верховної Ради України, яка розпочала свою роботу 3 вересня 2024 року. У цій карті наведено законопроєкти, які депутатам варто ухвалити вже зараз, щоб захистити постраждалих від війни українців, або такі, які не варто ухвалювати без доопрацювання або взагалі не варто ухвалювати, щоб не нашкодити людям ще більше.
Раніше ZMINA повідомляла про ліквідацію Мінреінтеграції. Правозахисна спільнота закликала владу не ліквідовувати міністерство, а, навпаки, розширити його повноваження. Ліквідація Мінреінтеграції ставить під ризик систему захисту та підтримки військових, цивільних полонених та політв’язнів, наголосила голова Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник.
Напередодні громадські організації в тіньовому звіті для Єврокомісії вказали на проблеми в політиці щодо внутрішнього переміщення і просять владу їх усунути. Вони наголошують, що попри певні законодавчі зміни політика держави щодо ВПО нестабільна – уряд періодично змінює рішення про скорочення або продовження фінансової допомоги, що створює напруженість у суспільстві.
