Парламент схвалив заяву про непохитність державної політики щодо деокупації та реінтеграції Криму: що увійшло у документ?

Дата: 03 Вересня 2024
A+ A- Підписатися
Верховна Рада 3 вересня 2024 року ухвалила заяву про непохитність державної політики України щодо деокупації та реінтеграції Автономної Республіки Крим і міста Севастополя. 
 
Про це випливає із тексту заяви парламенту та повідомляє Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополь, яке долучилося до напрацювання документа.
 

У своїй заяві парламент наголосив, що відновлення державного суверенітету України та її територіальної цілісності в межах міжнародно визнаного державного кордону неможливе без деокупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.

Парламент окреслив у своїй заяві, що результатом реалізації Формули миру президента України Володимира Зеленського має стати:

  • припинення російської агресії;
  • деокупація всіх тимчасово окупованих територій (ТОТ) України;
  • звільнення Російською Федерацією всіх осіб, позбавлених особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України;
  • відновлення міжнародного цивільного судноплавства в Азово-Чорноморському регіоні;
  • запобігання виникненню збройних конфліктів та усунення загроз миру в Україні та світі.

У заяві наголошується на важливості звільнення та повернення в Україну всіх цивільних та військових полонених, зокрема захоплених на тимчасово окупованій території Криму.

Також пріоритетом державної політики є реінтеграція Криму після деокупації та впровадження принципів перехідного правосуддя.
 
Між іншим для України важливим лишається збереження та відновлення історико-культурної спадщини України на українському півострові, як збереження національно-культурної ідентичності.
 
Зокрема, Україна продовжуватиме відновлення історичної справедливості щодо колоніальної політики та злочинів геноциду, що вчинялися проти України, зокрема, у вигляді депортації радянським тоталітарним режимом кримськотатарського народу у 1944 році.
 
Представництво Президента вказало, що ця законодавча ініціатива є важливою напередодні чергового саміту Міжнародної Кримської платформи, що дозволяє платформі продовжувати підтримувати ініціативи, спрямовані на невизнання спроби анексії Криму, на протидію намаганням легітимізації тимчасової окупації та дезінформації міжнародної спільноти щодо актуальної ситуації на тимчасово окупованих територіях України.
 
Заява доручає голові парламенту забезпечити невідкладне направлення тексту документа до урядів та парламентів держав — учасниць Міжнародної Кримської платформи, а уряду рекомендували враховувати положення цієї заяви при визначенні основоположних засад та реалізації державної політики України щодо деокупації та реінтеграції Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, зокрема при підготовці відповідних проєктів нормативно правових актів.
 
У Представництві переконані, що ця заява сприятиме правовій визначеності у питанні стосовно незмінності державної політики України щодо деокупації та реінтеграції Криму.
 
Раніше правозахисники оприлюднили 11 пріоритетних кроків у сфері захисту прав людини в умовах широкомасштабної збройної агресії на 2024 рік.
 
Коаліція громадських організацій, які опікуються питаннями захисту прав постраждалих унаслідок збройного конфлікту, закликала Кабінет Міністрів визначити державну стратегію відновлення державної влади та реінтеграції населення деокупованих територій України.
 

Правозахисники наголосили, що попри те, що окупація окремих територій України триває вже понад десять років, нині на державному рівні не розроблені політики, що мають забезпечити ефективне відновлення владних інститутів на територіях, які перебували під тривалою окупацією, а також реінтеграції населення деокупованих територій.

Ідеться про систему дій, які держава має вжити для формування нормативної бази перед деокупацією, щоб і мешканці ТОТ та іншої території України мали чітке розуміння, яким буде їхнє майбутнє після звільнення територій від російської окупації.
 
Коаліція наголосила, що держава має визначити, зокрема:
  • якою після деокупації ТОТ буде політика щодо документів, виданих на ТОТ – судових рішень, документів, що посвідчують право власності;
  • чи будуть запроваджені заходи з очищення влади (люстрації);
  • як буде працювати на звільнених територіях соціальна, освітня, медична системи.

Правозахисні організації підкреслили, що наразі необхідна злагодженість дій держави стосовно діяльності органів державної влади та проведення реінтеграційних заходів на деокупованих територіях України. При цьому такі дії мають враховувати особливості наслідків тривалої окупації Криму та окремих районів Донецької та Луганської областей.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter