Ощадбанк не готовий замінити державу в питанні переселенців – дослідження

У 2015 році Кабінет міністрів України постановами №427 та №615 надав Ощадбанку повноваження Управління праці та соціального захисту населення. Усі переселенці, які мають право на виплати від держави, тепер мають подавати до Ощадбанку заяви та документи на оформлення таких виплат.

Однак правозахисники стверджують, що Ощадбанк – не найкомфортніший банк для отримання соціальних виплат і він не взмозі впоратись з покладеними на нього обов’язками.

Про це повідомляє кореспондент Центру інформації про права людини з посиланням на результати дослідження “Восток SOS” та ВБО “Право на захист”, проведеного у 210 відділеннях 13 областей України.

Із 210 відділень лише у 42-х було окреме віконце для оформлення допомоги переселенцям. У 132-х були черги, які складались переважно не з переселенців.

“Такі дані говорять про те, що окрім загального навантаження на Ощадбанк, яке кожен з нас може спостерігати, додались ще й черги з переселенців. Вони тільки збільшили час обслуговування відділеннями і знизили рівень сервісу”, – коментує результати дослідження юристка від всеукраїнського благодійного фонду “Право на захист” Олена Виноградова.

У 90% відділень не було інформації на стендах щодо нововведень для внутрішньо переміщених осіб.

У 141 відділенні працівники не надавали для ознайомлення зразки заяв на оформлення допомоги переселенцям. Вони спрямовували людей до інтернет-сторінки Ощадбанку, де люди могли завантажити такі зразки.

“Статистика говорить про те, що із загальної кількості переселенців – це майже 1,5 мільйони осіб – більше 60% є людьми пенсійного віку. Тільки уявіть собі, що значить для людини пенсійного віку перенаправлення на сторінку в інтернеті, аби вона там завантажила зразок заяви на оформлення адресної допомоги. Це виглядає, як знущання”, – коментує Олена Виноградова.

109 із 210 відділень банку не приймали документи від переселенців, тому що у самих відділеннях співробітники не знали, що мають такі повноваження.

“Деякі відділення не знали, що вони мають реалізовувати ці законодавчі вимоги. У відділеннях в Дніпродзержинську, Івано-Франківську, Ужгороді документи на оформлення допомоги приймало лише єдине у місті спеціальне визначене відділення”, – каже Олена Виноградова.  

За даними дослідження, співробітники низки відділень говорили переселенцям, що вони приймають документи лише на оформлення карткового або поточного банківського рахунку.

“Якщо у відділенні банку не приймали документи, то його працівники або взагалі не перенаправляли осіб до необхідного органу, або казали, що людям потрібно звернутись до Управління праці та соціального захисту населення, або звернутись до контакт-центру банку для того, аби призначити час та місце прийняття документів. Тобто теза про те, що з нововеденням, з прийняттям нових постанов переселенцям не потрібно звертатись до Управління соціального захисту, не підтверджується. Як і теза, що із нововведеннями черги стануть меншими”, – каже Олена Виноградова.

Монітори дослідження відзначали, що у багатьох відділеннях Ощадбанку серед працівників був достатньо високий рівень бажання допомогти людям. Однак це не було системною роботою, а радше особистим розумінням проблем людей, які опинились у скруті.

Дослідження “Восток SOS” показує також неефективність роботи колл-центру Ощадбанку, через який переселенці мають зареєструватись для подання документів.

“Дуже часто людей направляли до Ощадбанку в час, коли відділення не працює. Інколи відбувались такі випадки, коли черги зміщувались, і люди, які приходили у свій час, не могли подати документи”, – каже Олена Виноградова.

Монітори дослідження відзначали, що працівники Ощадбанку перевіряють повноту і комплектність тільки тих документів, які стосуються оформлення поточного банківського рахунку. Документи, які потрібні для призначення адресної грошової допомоги, відповідно до постанови № 505, працівники банку не перевіряли.

“Відтак ці документи, які далі Ощадбанк надсилав до Управління праці та соціального захисту населення, потребували внесення змін, доповнень та долучення додаткових документів. Тому переселенцям після візитів до Ощадбанку все одно треба було приходити до Управління праці і соціального захисту населення. Процедура як була двоетапною, то такою і залишилась”, – констатує юристка Олена Виноградова.

Моніторинг в областях з найбільшими приймаючими громадами для переселенців, серед яких – Дніпропетровська, Донецька, Луганська, Харківська, Запорізька, Полтавська, Тернопільська, Одеська, Херсонська, Миколаївська, Чернівецька, Закарпатська області та Київ. До дослідження залучались волонтери та професійні монітори. Анкетування у відділеннях банку проводилось як відкрито, так і приховано.

Ініціатори дослідження надали результати моніторингу та рекомендації керівництву Ощадбанку. На зустрічі 29 вересня представники банку запевнили, що рекомендації детально вивчені та надіслані головним управлінням банку в областях.