Оновлений законопроєкт про мобілізацію в деяких положеннях суперечить Конституції – Омбудсман

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець у цілому погоджується, що Україні слід нормативно вдосконалити питання, які стосуються мобілізаційної підготовки та самої мобілізації, однак зазначає, що ці зміни мають відповідати нормам Конституції України та міжнародним угодам у галузі прав людини. Урядовий законопроєкт №10449 щодо правил мобілізації, за його словами, і цього разу має низку суперечливих норм.

Про це Омбудсман написав на своїй фейсбук-сторінці. 

Фото з телеграм-сторінки Дмитра Лубінця

Представниця Уповноваженого із соціальних та економічних прав Олена Колобродова озвучила низку зауважень до законопроєкту на Комітеті Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів. Також Лубінець надіслав відповідного листа до профільного Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Загалом зауваження Омбудсмана до нового законопроєкту про мобілізацію становлять дев’ять сторінок.

Зокрема, нормативний казус є в питанні порядку виїзду за кордон чоловіків віком від 18 до 60 років, які перебувають на військовому обліку або вилучені з нього в установленому порядку. Лубінець пояснює, що тут питання полягає саме у відмітках: формулювання “зняти” та “виключити” з військового обліку (яке вказується у військовому квитку) на практиці стає проблемою, яка потребує врегулювання. 

Також у законопроєкті йдеться й про те, що військове командування може встановлювати тимчасове обмеження права громадянина України на виїзд із країни. Однак, згідно з вимогами статті 17 Конституції України, ЗСУ та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян. Тож ці пропоновані зміни суперечать Конституції України.

Крім того, Лубінець звернув увагу на те, що законопроєкт пропонує передбачити обов’язок реєструвати електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста за невиконання якого останні притягаються до визначеної законом юридичної відповідальності. Проте таке положення законопроєкту не відповідає положенням Конституції України, Закону України “Про захист персональних даних”, правовим позиціям Конституційного Суду України щодо офіційного тлумачення права на особисте та сімейне життя. Отже, такий обов’язок має бути вилучений із законопроєкту. Доцільніше, як каже Уповноважений, закріпити в ньому право, тобто можливість, реєструвати електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста. 

Ще Омбудсман звернув увагу на те, що питання надавання права представникам ТЦК та СП здійснювати перевірку військово-облікових документів громадян віком від 18 до 60 років також суперечать Конституції. Таку перевірку можуть здійснювати тільки працівники Національної поліції, а також персонал Державної прикордонної служби України. Відповідно до статті 17 Конституції України, Збройні сили України та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян.

В оновленому законопроєкті також ідеться про позбавлення права на звільнення від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період аспірантів, які здобувають рівень освіти за кошти фізичних або юридичних осіб на умовах контракту. Водночас усім іншим категоріям здобувачів освіти за цих умов право на звільнення від призову зберігається. Це суперечить вимогам статті 24 Конституції України щодо рівності прав громадян та недопущення їхньої дискримінації за певними ознаками.

У новому законопроєкті також зазначається, що призов на військову службу під час мобілізації здійснюється незалежно від місця їхнього перебування на військовому обліку. Тобто, як пояснює Уповноважений, особу можуть призвати на військову службу під час її перебування в службовому відрядженні, під час виїзду на вихідні до батьків, перебування в санаторії чи лікувальному закладі поза межами місця проживання.

“Проте, як показує аналіз звернень до нашого офісу, за такого підходу до мобілізації часто порушується право громадян на звільнення від призову, оскільки медичні документи, а також документи, які дають право військовозобов’язаному на звільнення від призову (свідоцтва про народження дітей, довідки про інвалідність батьків тощо), громадяни із собою не носять, оскільки їх за законом мають надати до ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку. Тож закріплення в законі цієї норми є недоцільним”, – наголосив Лубінець. 

Насамкінець він додав, що чинна редакція Закону України “Про альтернативну (невійськову) службу” нині не передбачає можливості та порядку скерування на альтернативну службу громадян, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації на особливий період. Однак є непоодинокі випадки скерування на військову службу громадян, релігійні переконання яких не допускають виконання військового обов’язку, що суперечить гарантованому їм статтею 35 Конституції України праву на свободу совісті.

Нагадаємо, що в січні цього року Верховна Рада також ухвалила в другому читанні законопроєкт №10062, який регламентує створення Єдиного електронного реєстру військовозобов’язаних та автоматичне отримання статусу учасника бойових дій.

Створення єдиного реєстру військовозобов’язаних спричинило критику серед експертів через поводження з персональними даними. До прикладу, адвокат Олег Веремеєнко ще до другого читання в Раді звертав увагу на ризик того, що дані з реєстру потраплять до рук російських силовиків. 

Окрім цього, він нагадував, що, згідно з позицією Конституційного Суду, “інформація про особисте та сімейне життя особистості (персональні дані)… є конфіденційною та може бути поширена лише за згодою особи”, втім в ухваленому документі про згоду немає згадки. 

Критикувало законопроєкт і Головне науково-експертне управління Верховної Ради.

Фото обкладинки: Волинська служба новин