Омбудсман передумав та підтримав законопроєкт про мобілізацію, в якому до цього бачив порушення Конституції
Уповноважений Верховної Ради з прав людини закликав парламент підтримати в першому читанні законопроєкт №10449 щодо правил мобілізації, в якому до цього бачив чимало порушень Конституції та міжнародних угод у галузі прав людини.
Про це Дмитро Лубінець розповів у фейсбуку.
Фото: Судово-юридична газетаДо того як підтримати законопроєкт, Лубінець опублікував свої зауваження до нього, які, за його власними словами, мали дев’ять сторінок тексту.
Серед того, що критикував Омбудсман:
- питання порядку виїзду за кордон чоловіків віком від 18 до 60 років;
- обов’язок реєструвати електронний кабінет призовника;
- надавання права представникам ТЦК та СП здійснювати перевірку військово-облікових документів громадян;
- позбавлення права на звільнення від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період аспірантів;
- призов на військову службу під час мобілізації незалежно від місця перебування на військовому обліку.
Лубінець, публікуючи зауваження, наголошував, що питання мобілізації потребують уточнення, але нові норми не мають суперечити Конституції та міжнародним угодам у галузі прав людини.
Вже за чотири години Лубінець опублікував новий допис із закликом підтримати документ. Думку щодо нього він змінив на терміновій нараді з міністром оборони Рустемом Умєровим.
“У результаті наради дійшов висновку, що зазначений законопроєкт необхідно ухвалити Парламентом у першому читанні. З цим і звертаюсь до народних депутатів. До другого читання зауваження від Офісу Омбудсмана можна врегулювати”, – вважає Лубінець.
Нагадаємо, що в січні цього року Верховна Рада також ухвалила в другому читанні законопроєкт №10062, який регламентує створення Єдиного електронного реєстру військовозобов’язаних та автоматичне отримання статусу учасника бойових дій.
Створення єдиного реєстру військовозобов’язаних спричинило критику серед експертів через поводження з персональними даними. До прикладу, адвокат Олег Веремеєнко ще до другого читання в Раді звертав увагу на ризик того, що дані з реєстру потраплять до рук російських силовиків.
Окрім цього, він нагадував, що, згідно з позицією Конституційного Суду, “інформація про особисте та сімейне життя особистості (персональні дані)… є конфіденційною та може бути поширена лише за згодою особи”, втім в ухваленому документі про згоду немає згадки.
Критикувало законопроєкт і Головне науково-експертне управління Верховної Ради.
