Офіс Омбудсмана представив дорожню карту про права і пільги для незаконно ув’язнених Росією цивільних та зниклих безвісти

В Офісі уповноваженого ВР з прав людини створили дорожню карту, яка систематизує всю наявну інформацію про права і пільги для цивільних, позбавлених особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України та зниклих безвісти за особливих обставин. Цей документ можна переглянути або завантажити на сайті Омбудсмана. 

Про це під час заходу “Цивільні в незаконному утриманні Росією: спільні кроки влади та громадянського суспільства задля їхнього звільнення” розповіла представниця Уповноваженого з соціальних та економічних прав Олена Колобродова. 

Вона нагадала, що попри війну з РФ, яка триває з 2014 року, закон про соціальний захист бранців був прийнятий лише два роки тому.

За словами Колобродової, у дорожній карті міститься інформація про порядок встановлення факту позбавлення особистої волі внаслідок збройної агресії. У документі також наводиться перелік документів, які необхідно подати разом з заявою до відповідних державних органів. Це дозволить заявнику отримати певні соціальні гарантії як для нього самого, так і для його родини.

“Я хочу звернути увагу на те, що заява про виплату державної допомоги може бути подана разом з заявою про встановлення факту позбавлення особистої свободи. У дорожній карті також детально розповідається про види таких виплат”, – зазначила Колобородова.  

Крім того, посадовиця розповіла про проблеми з нарахуванням пенсій, з якими зіштовхуються колишні бранці. Вона нагадала, що, починаючи з січня 2022 року, платники ЄСВ, які перебувають у місцях несвободи, звільняються від сплати внеску до Пенсійного фонду та подання фінансової звітності. Однак станом на квітень 2024 року в реєстрі застрахованих осіб відсутня інформація про таких людей, а отже страховий стаж за період їхнього перебування у місцях несвободи їм не зараховується.

“Прикро, але ми змушені констатувати, що на сьогодні ця норма не діє. Наразі у Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №11122, завдяки якому ця проблема може бути вирішена. Зі свого боку Уповноважений підтримав цей документ”, – зазначила посадовиця.

Колобродова окремо зупинилася на питанні санаторно-курортного лікування та медичної реабілітації. Така допомога надається особам, які були позбавлені волі, незалежно від встановлення у них групи інвалідності після повернення з полону. При цьому, за словами посадовиці, до Уповноваженого з цього приводу колишні цивільні заручники ще не зверталися.

“Для отримання необхідної медичної допомоги та проходження реабілітації колишнім бранцям слід звернутися до закладів охорони здоров’я, де вони зможуть обрати сімейного лікаря і укласти з ним декларацію. Спеціалізована або вторинна медична допомога надається за електронним направленням від сімейного лікаря або лікаря-спеціаліста. Вся медична та реабілітаційна допомога надається безплатно за державною програмою медичних гарантій “, – наголосила вона.  

Представниця Уповноваженого розповіла про те, що Омбудсман постійно відстежує ситуацію з дотриманням трудових прав цивільних заручників. Для збереження їхнього місця роботи родичам необхідно звернутися до роботодавця та повідомити його про перебування людини у неволі. Якщо роботодавець порушує права громадян, члени родини бранців мають написати відповідне звернення до Омбудсмана. Станом на сьогодні подібні скарги до Офісу уповноваженого не надходили.

“До Уповноваженого надходили запити щодо невиплати заробітної платні. Але я б хотіла наголосити, що під час перебування особи у полоні, заробітна платня не нараховується”, – зазначила Колобородова.

За її словами, до Уповноваженого також не надходили звернення щодо отримання тимчасового житла. Попри це він звернувся до Міністерства інфраструктури з пропозицією внести зміни у деякі законодавчі положення з метою створення передумов для надання таким людям тимчасового житла.  

Посадовиця також нагадала, що родини цивільних заручників також мають право на правничу допомогу у розмірі 53 683 гривні.

У своєму виступі посадовиця порушила питання списання кредитних боргів. За її словами, якщо стосовно будь-кого з членів подружжя був встановлений факт позбавлення волі, то він чи вона має право на реструктуризацію банківського боргу. Більш детальна інформація про те, кому саме надається така відстрочка і на які види платежів, міститься у дорожній карті.

“Я хочу розповісти про конкретний приклад реагування Уповноваженого на заяву щодо списання банківського боргу людині, яка під час бойових дій у Маріуполі потрапила у полон. Щоб розв’язати це питання, Омбудсман звернувся до Нацбанку, щоб той рекомендував банку-позичальнику не нараховувати платежі за невиконання фінансових зобов’язань. І дійсно – керівництво установи звернуло на це увагу і задовольнило заяву. Тобто борг був списаний”, – розповіла вона.

Нагадаємо, у березні 2024 року офіційно запрацювала робоча група на базі Координаційного штабу з питань поводження із військовополоненими, яка опікуватиметься питаннями цивільних заручників, яких незаконно утримує країна-агресор. Очолив групу представник Омбудсмана Олександр Кононенко. Це стало можливо після внесення Кабміном відповідних правок до постанови №257.  Завдяки цьому відбулися позитивні зрушення у комунікації між родинами та державою. Нарешті почали обговорювати проблеми, які накопичувалися протягом цих двох років, та разом шукати шляхи їхнього вирішення.