Оцінка діяльності в окупації має бути індивідуальною і буде зрозумілішою після деокупації Криму – Представництво України в АРК
Наразі складно однозначно говорити, які громадяни в окупації та яких саме посад продовжать свою діяльність на деокупованому півострові, оскільки оцінка наслідків діяльності конкретної людини може бути відома тільки після звільнення Криму.
Про це, відповідаючи на питання щодо реінтеграції Кримського півострова, виданню ZMINA розповіла заступниця Представниці Президента України в Автономній Республіці Крим Ольга Куришко.
Ольга Куришко“Є низка громадян, які ухвалюють рішення та сприяють окупації. Вони публічні та відомі. Є також й ті посади, які обіймали, можливо, не такі цікаві посади, але вони мали доступ до майнового реєстру на території тимчасово окупованої Автономної Республіки Крим, могли скористатися подіями й вчинити незаконні дії”, – пояснила вона.
Вона також припустила, що є сфери діяльності, в яких люди, які працювали в період окупації, не зможуть продовжувати надалі продовжити її, а саме: державна служба, правоохоронні органи та судові органи.
“У держави Україна є питання до тих, хто працював до 2014 року і продовжив працювати в окупації або до тих, хто почав працювати вже під час тимчасової окупації Криму. По-перше, коли ти йдеш працювати на державу, це твій свідомий вибір… Якщо це, до прикладу, правоохоронці, то ці люди складають присягу. Не може людина скласти присягу одній країні, а потім скласти присягу іншій і не очікувати, що за це не буде жодних наслідків… По-друге, постане питання, чи передбачає діяльність цих людей відповідальність за колабораційну діяльність. І тут ми говоримо про те, що все залежатиме від наслідків”, – пояснила заступниця представниці.
У Представництві Президента України в Автономній Республіці Крим відстоюють опцію про обмеження обіймання певних посад після деокупації Кримського півострова.
“Наприклад, людина працювала секретарем судового засідання. Оскільки вона працювала в “суді”, умовно вона не може продовжувати свою діяльність після деокупації. Але чи приймала вона рішення, які впливали на чиїсь права та обов’язки? Ні. Та її діяльність все одно має бути переглянута. Людина має відкрито повідомити, що у певний проміжок часу вона там працювала на цій посаді. Ця інформація перевіряється і приймається рішення, що ця людина не зможе більше працювати ні в судовій системі, ні в державних органах. Але це не блокує їй можливість працювати в інших сферах”, – сказала Ольга Куришко.
У Представництві Президента України в АРК відстоюють позицію і вказують, що рамка колабораційної діяльності нині в українському законодавстві занадто широка як до людей в Криму, які прожили вже десять років в окупації.
“Це дуже великий період і зрозуміло, що в тому чи іншому ракурсі людина стикалася з окупаційними адміністраціями, вона могла працювати, наприклад, в якийсь певний період, але не обіймати ті посади, які передбачали, що вона приймає управлінські рішення або приймає рішення, які шкодили своїм же ж співгромадянам на тимчасово окупованій території”, – прокоментувала Ольга Куришко.
При цьому вона звернула увагу, що до низки професій в Україні є свої вимоги, відповідно до українського законодавства.
“До прикладу, якщо йдеться про вчителів чи інших працівників, то в українському законодавстві є певні вимоги до професії для того, щоб людина могла обійняти ту чи іншу посаду. Це, наприклад, знання української мови, знання українського законодавства, освіта та кваліфікація. Все буде залежати від персональної діяльності людини й наслідків від такої діяльності в умовах окупації”, – пояснила заступниця представниці.
Ольга Куришко також розповіла, що станом на кінець травня 2024 року понад 2 500 державних службовців записалися до експериментального проєкту із формування кадрового резерву для деокупованих у майбутньому територій України.
Нагадаємо, 2023 року Верховна Рада ухвалила за основу законопроєкт “Про внесення змін до деяких законів України щодо визнання результатів навчання осіб, які проживають на тимчасово окупованій території України” (реєстр. № 9591). ZMINA детально розповіла, що саме передбачає закон, чому правозахисники закликають його ухвалити, і як він допоможе реінтеграції звільнених територій та українській економіці.
