ОАСК дозволив судді не подавати е-декларацію, бо їй нібито заважають релігійні переконання
Окружний адміністративний суд міста Києва визнав протиправною бездіяльність Національного агентства з питань запобігання корупції, яке не прийняло щорічну декларацію за 2019 рік судді Київського адміністративного суду Олександри Брагіної. Експерти вважають, що, ухваливши рішення, ОАСК підриває ідею електронного декларування та фактично дозволяє держслужбовцям, політикам та суддям не звітувати про статки.
Про це з посиланням на відповідне рішення, ухвалене суддею Русланом Арсірієм, повідомили у Фундації DEJURE.
Суддя Брагіна переконувала, що не може подати електронну декларацію, адже не має електронного підпису, від якого відмовилася у серпні 2019-го, бо його наявність суперечила її релігійним переконанням. У самому рішенні, як наголошують активісти, немає посилання на жоден доказ, що у судді дійсно є такі переконання і що декларування їм суперечить. До 2019-го Брагіна подавала е-декларації.
Активісти додають, що суд, виносячи ухвалу, проігнорував положення частини 4 статті 35 Конституції, згідно з якою ніхто не може бути звільнений від своїх обов’язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань.
“З 2016-го Україна відмовилась від паперових декларацій та перейшла на електронні, які автоматично з’являються на сайті НАЗК та доступні всім. Ця прозорість є ключовою особливістю декларування, дієвим способом запобігання корупції та громадського контролю статків чиновників. Надання можливості повернутися до паперових декларацій повністю перекреслює досягнення цієї реформи”, – вважає голова правління Фундації DEJURE Михайло Жернаков.
Окрім цього, Європейський суд з прав людини в рішенні у справі від 3 грудня 2009 року №40010/04 “Тамара Скугар та інші проти Росії” дійшов висновку, що держава, розробляючи та застосовуючи власні внутрішні процедури, не може залежати від точки зору окремих громадян, яка базується на їхніх релігійних віруваннях.
Справа стосувалась відмови вірян православної церкви від ідентифікації у податкових правовідносинах за номером. Суд тоді зазначив, що, захищаючи особисту сферу, стаття 9 Конвенції не завжди гарантує право поводити себе у публічній сфері життя так, як того вимагають релігійні погляди.
“Цим рішенням (у справі судді Брагіної .– Ред) фактично створено практику, коли для уникнення електронного декларування достатньо просто заявити про наявність релігійних переконань”, – вважають активісти та закликають НАЗК оскаржити ухвалу.
Суддя Олександра БрагінаДо доброчесності судді Брагіної, згідно з її досьє активістів руху “Чесно”, є запитання. Так, під час Революції гідності вона ухвалила дві постанови у справах №П/810/106/14-а та №П/810/110/14-а, обмеживши право громадян на проведення зборів, мітингів та походів у містах Бориспіль та Вишгород.
Дисциплінарна палата вважала, що Брагіну можна було притягнути до відповідальності ще у 2014-му, однак зробити цього пізніше не змогли через сплив терміну давності.
Також у 2020-му Брагіну за образи учасника процесу на пів року відсторонили та відправили до Школи суддів. Тоді суддя розглядала справу щодо бездіяльності Ірпінського міського відділу Державної міграційної служби щодо невидачі паспорта книжечки через релігійні переконання.
Між позивачем та Брагіною, як вказує Судовий репортер, відбувся такий діалог:
Позивач: “В нас є релігійні вподобання”.
Суддя Брагіна: “Які релігійні вподобання?”
Позивач: “Ми є православними християнами”.
Суддя Брагіна: “Прекрасно! Скажіть, будь ласка, які догмати православ’я забороняють отримувати паспорт у вигляді ІD-картки?”
Позивач: “Любе присвоєння замість імені цифрового номера не є приємливим для православ’я”.
Суддя Брагіна: “В ІD-картці записано прізвище, ім’я, по батькові”.
Позивач: “Номер цифровий, який присвоюється цій людині, який потім зареєструється в комп’ютері… замість імені є номер”.
Суддя Брагіна: “Скажіть, будь ласка, коли ви говорите, що замість імені десь в комп’ютері… По-перше, що значить десь в комп’ютері?! В нас існує безліч реєстрів! Про який комп’ютер ви говорите?”
Позивач: “Я кажу за загальний комп’ютер, який створений в цілому на землі, і потім вся ця інформація іде туди”.
Суддя Брагіна: “Де це такий комп’ютер є?”
Позивач: “Я вам не можу сказати, де він є”.
Суддя Брагіна: “Значить, це просто результат вашої фантазії, якщо ви не можете назвати”.
Нагадаємо, що наприкінці минулого року парламент підтримав, аби частину справ, які розглядає ОАСК, передали на розгляд до Верховного Суду.
Річ у тім, що ОАСК відомий своїми скандальними політичними рішеннями. Зокрема, він забороняв мирні зібрання під час Революції гідності, визнав незаконною націоналізацію ПриватБанку, відстороняв від роботи Уляну Супрун та поновлював спійманого на корупції Романа Насірова, а також ухвалив рішення про усунення Артема Ситника з посади директора Національного антикорупційного бюро.
Крім того, у липні 2019 року голова ОАСК Павло Вовк та ще кілька суддів опинились у центрі корупційного скандалу після проведення обшуків у суді, оприлюднення НАБУ записів розмов суддів та вручення суддям підозр у втручанні в роботу Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Через рік НАБУ оприлюднило нову частину записів з кабінету Вовка та доповнило перелік злочинів, у скоєнні яких підозрюються судді, створенням злочинної організації та намаганням захопити державну владу.
Президент Володимир Зеленський тривалий час не реагував на заклики ініціювати ліквідацію суду, попри акції протесту під стінами Офісу президента.
