Низка збігів свідчить про те, що теракт в Оленівці міг бути спланованим – експерти

Українські та іноземні експерти майже похвилинно відновили всю хронологію подій в Оленівській колонії в ніч із 28 на 29 липня 2022 року. У цьому їм допомогли свідчення очевидців злочину та матеріали журналістських розслідувань.

Про це розповів провідний експерт Регіонального центру прав людини Роман Мартиновський під час пресконференції “Від Оленівки до Гааги: хто відповість за підступне вбивство українських військовополонених?”, передає ZMINA.

Барак, у якому загинули військовополонені. Зовнішній вигляд. Фото: МІПЛ

10 грудня 2024 року громадські організації передали до Міжнародного кримінального суду повідомлення про розслідування воєнного злочину, скоєного росіянами проти українських військовополонених в Оленівці в липні 2022 року. Над документом працювали шість громадських організацій, серед яких чотири українських та дві іноземних – французька та нідерландська. Також вони тісно співпрацювали з українським Офісом генерального прокурора.

На думку Мартиновського, низка збігів може свідчити про спланований характер подій. Так, 16 травня 2022 року на окуповану частину Донеччини приїхав перший заступник керівника Федеральної служби виконання покарань (ФСВП) у Москві полковник Кирило Попов. Тобто це сталося в день, коли українські захисники почали виходити із заводу “Азовсталь”.

“Його називають командувачем угруповання Федеральної служби виконання покарань РФ у так званій “ДНР”. Він протягом місяця перебував у “ДНР”, відвідував Оленівську колонію та зустрічався з директором державної служби виконання покарань “ДНР” Юрієм Дорошенком. Водночас він дуже активно спілкувався з керівництвом ФСВП РФ”, – розповідає експерт.

У липні 2022 року адміністрація пенітенціарної установи почала нашвидкуруч переобладнувати в барак один з виробничих цехів. 27 липня окупанти протягом дня заносили до приміщення матраци та подушки, хоча воно ще не було готове для заселення. А 28 липня близько 200 українських захисників перемістили до цього барака, де навіть спальні місця не були належним чином обладнані. Самі ліжка поставили настільки щільно, що пересуватися між ними можна було лише боком. Це стало причиною того, що велика кількість постраждалих полонених так і не змогла врятуватися з барака, який палав.

Увечері 28 липня 2022 року під час шикування військовополонених був присутній чоловік з позивним Охотнік, особу якого так і не вдалося встановити. З його появою посилилися знущання та тортури щодо українців.

Того ж дня охорона пішла з барака, а українським оборонцям заборонили виходити з приміщення. За ними наглядав черговий з-поміж військовополонених.

Приблизно о 23:00 – 23:30 захисники почули, як у безпосередній близькості до території колонії працює РСЗВ “Град”. Тоді ж у бараці пролунали два вибухи. На думку більшості опитаних, постріли з “Градів” були невипадковими й мали на меті заглушити звуки вибухів у бараці.

Як стверджують правозахисники, характер пошкоджень барака та травми, які отримали військовополонені, свідчать про вибухи, які, найімовірніше, були наслідком пострілу з термобаричної зброї типу “Шмель”. У приміщенні внаслідок цього спалахнула настільки сильна пожежа, що температура в епіцентрі вибуху могла сягати півтори тисячі градусів. Унаслідок вибуху загинули щонайменше 53 полонених, з них девʼятеро – від ненадання своєчасної медичної допомоги.

Тоді ж адміністрація колонії заборонила в’їзд на її територію карет швидкої допомоги, які приїхали на виклик. Також окупанти забороняли українським військовим медикам, які утримувалися в Оленівській колонії, надавати допомогу потерпілим.

“Тому в нашому поданні ми стверджуємо, що значна частина поранених стала жертвами катування внаслідок ненадання їм належної та своєчасної медичної допомоги… Того ж дня російському куратору Оленівки Попову виповнилося 44 роки”, – додає Мартиновський.

Експертам не вдалося встановити безпосередніх виконавців цього злочину. Тому правозахисники вирішили знайти осіб, які можуть бути відповідальними за смерть та катування українських військовополонених. Зокрема, російські командири та начальники могли знати про скоєння міжнародного злочину, але не запобігли йому. Тож вони так само є відповідальними за нього. Правозахисники вважають, що такими особами є:

• директор “державної служби виконання покарань міністерства юстиції “ДНР” Юрій Дорошенко (зустрічався в червні з Поповим і був відповідальним за умови утримування військовополонених);
• директор Федеральної служби виконання покарань РФ Аркадій Гостєв, його заступники Валерій Боярінєв та Рустам Степаненко (вони активно спілкувалися з Поповим телефоном і були відповідальні за проведення розслідування);
• керівник угруповання ФСВП у “ДНР” Кирило Попов;
• голова слідчого комітету РФ Олександр Бастрикін та його заступник Костянтин Корпусов;
• командувач Південним угрупованням військ РФ в Україні в червні-вересні 2022 року Сергій Суровікін (не провів службового розслідування ймовірного використання з боку його підлеглих термобаричних боєприпасів для масового вбивства полонених).

“Бастрикін та Корпусов не лише не провели розслідування цього жахливого злочину, а й винні в тому, що в перші години трагедії було вжито заходів щодо фальсифікації доказів на місці подій. Той факт, що вони не комунікують з потерпілими й перевіряють лише одну версію – причетність ЗСУ до подій в Оленівці – свідчить про невиконання ними як цивільними начальниками обовʼязку щодо проведення розслідування”, – вважає Мартиновський.

Після цих подій Суровікін отримав підвищення по службі, ставши відповідальним за проведення “СВО”. Це може свідчити про повне схвалення президентом РФ Володимиром Путіним поведінки Суровікіна.

Експерти переконані, що події в Оленівці можна кваліфікувати як убивство та катування. Тобто це воєнний злочин, відповідальність за який передбачено статтею 8 Римського статуту МКС. Тож правозахисники закликають Офіс прокурора Міжнародного кримінального суду розслідувати зазначені злочини, використовуючи всі можливості МКС для забезпечення принципу невідворотності покарання.

Нагадаємо, представники Офісу генпрокурора 29 липня 2022 року, після нічного теракту росіян, до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесли відомості за фактом обстрілу військовими РФ колишньої виправної колонії в селищі Оленівка на Донеччині за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 438 Кримінального кодексу України – про порушення законів та звичаїв війни.

Співробітники Головного слідчого управління СБУ під час досудового розслідування провели комплексну експертизу зброї та слідів і обставин її використання. За  висновком експертизи, вибух на території колонії спричинено внаслідок застосування реактивного термобаричного гранатомета.

В Офісі генпрокурора поінформували, що за результатами проведених судових молекулярно-генетичних експертиз з-поміж загиблих унаслідок вибуху в Оленівці в ніч із 28 на 29 липня 2022 року, чиї тіла вдалося повернути на підконтрольну Україні територію, ідентифікували 33 особи.

Триває ідентифікація інших 24 повернутих тіл, які могли перебувати в цій колонії.

Також серед повернутих на підконтрольну Україні територію як потерпілих опитали 13 військовослужбовців – ексв’язнів колонії, де стався вибух.

СБУ повідомила про підозру двом громадянам України – Сергію Євсюкову та Дмитру Нейолову, які обіймали посади начальника та першого заступника начальника установи, створеної угрупованням “ДНР” на базі колонії. Їм інкримінують жорстоке поводження з військовополоненими, поєднане з умисним убивством, вчиненим за попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 438 КК України). Також у СБУ розповіли, що в листопаді 2022 року обох окупантів зняли з “посад”, наразі вони переховуються на тимчасово окупованій частині Донеччини.

На сайті президента 11 липня 2023 року опублікували петицію з проханням започаткувати на державному рівні дні скорботи та вшанування пам’яті захисників, страчених унаслідок теракту в колонії № 120 смт Оленівка. Її ініціювала Марія Алєксєєвич, представниця громадської організації “Спільнота родин Оленівки”.

Петиція набрала понад 25 тисяч голосів, однак відповіді президента досі немає. 

Розслідувати злочин, скоєний окупантами в Оленівці, можуть лише дві міжнародні інституції – Європейський суд з прав людини та Комітет з прав людини ООН. Перша не діє, оскільки минуло багато часу після теракту, а в другої немає процедури скерування місій до місця подій для встановлення фактів трагедії. Комітет розглядає надані йому документи та вирішує, чи держава, на території якої стався злочин, дотрималася взятих на себе зобов’язань.