Низка громадських організацій заявила, що влада намагається послабити інституцію мовного омбудсмана
Понад 20 українських громадських організацій оприлюднили спільну заяву, в якій звинуватили владу в спробах ослабити інституцію Уповноваженого із захисту державної мови.
Документ опублікували на сайті Порталу мовної політики.
Тарас Кремінь. Фото: “Укрінформ”8 липня завершується п’ятирічний термін повноважень чинного мовного омбудсмана Тараса Кременя. За законом, не пізніше ніж за три місяці до цієї дати міністр юстиції, міністр культури та стратегічних комунікацій, а також Уповноважений Верховної Ради з прав людини мали подати уряду кандидатуру на цю посаду.
У заяві зазначається, що ці посадовці вже передали Кабінету Міністрів перелік претендентів, однак зробили це без публічного обговорення. За інформацією авторів звернення, серед кандидатів переважають працівники академічних установ, які спеціалізуються на фольклорі та етнографії, а їхня фаховість у сфері мовної політики викликає сумніви.
Громадські організації нагадують, що функція мовного уповноваженого полягає не у вивченні мови чи культури, а у її захисті як державної. Закон передбачає, що кандидат має мати досвід правозахисної діяльності або досвід у сфері захисту державної мови, а також відповідати моральним і професійним вимогам.
“Це наслідок втручання Офісу президента, який у найгірших традиціях “телефонного права” прагне реалізувати сценарій призначення “ручного” уповноваженого, який через брак необхідного досвіду та невідповідність кваліфікаційним вимогам не зможе ефективно відповідати викликам у галузі захисту державної мови, що стоять перед Україною”, – йдеться у заяві.
Громадські організації вважають такі дії спробою зруйнувати систему захисту державної мови в критичний для країни час. На їхню думку, це грає на користь Росії та може спровокувати суспільне невдоволення.
У зв’язку з цим вони звернулися до президента та його офісу з проханням не втручатися у процес призначення мовного омбудсмана, який належить до компетенції уряду. Кандидатів, що не відповідають вимогам, просять зняти свої кандидатури, а міністерства – відкликати ці подання та висунути фахівців з досвідом у сфері захисту державної мови.
Організації наголосили, що чинний уповноважений Тарас Кремінь продемонстрував незалежність і професійність, тому закон дозволяє йому обіймати посаду повторно.
Зрештою заявники закликали уряд враховувати лише кандидатури, які повністю відповідають вимогам закону, і призначити людину, здатну забезпечити стабільну й ефективну роботу інституції під час війни.
Серед підписантів заяви – понад 20 громадських організацій та ініціатив. Свою підтримку висловили, зокрема Рух “Простір свободи”, ініціатива захисту прав україномовних “І так поймут!”, ініціатива “Дріжджі” та Портал мовної політики.
Також до заяви долучилися Мережа захисту національних інтересів України АНТС, ГО “Незалежні”, громадянський рух “Відсіч” і ВГО “Не будь байдужим!”, всеукраїнський рух “Єдині”, ініціатива “Навчай українською”, Українська гуманітарна платформа, ГО “Родинне коло загиблих героїв” та Всеукраїнське об’єднання “Вільні козаки”.
Крім того, заяву також підтримали ГО “Кримський центр ділового та культурного співробітництва “Український дім”, Українська народна рада Донеччини і Луганщини, Спілка української молоді в Україні, ініціативи “Бойкот російського кіно” і “Бойкот російської попси”. Серед інших – громадська ініціатива “Голка”, Громадський сектор Євромайдану та ГО “Експертний корпус”.
Нагадаємо, що у жовтні минулого року редакція видання “Українська правда” також заявляла про тривалий та системний тиск із боку Офісу президента України.
Загрозу для сталої роботи вбачали через такі дії:
- блокування спікерів від влади щодо спілкування з журналістами “Української правди” та участі в заходах;
- тиск на бізнес із метою зупинити рекламну співпрацю з “Українською правдою”;
- відверто емоційне спілкування президента Володимира Зеленського з журналістом “Української правди” Романом Кравцем.
