Новий Трудовий кодекс може розширити повноваження роботодавців і послабити гарантії захисту працівників – юрист

Проєкт нового Трудового кодексу, який минулого тижня затвердив уряд, несе ризики посилення експулатації. Це стосується, зокрема, норм щодо припинення трудових відносин і звільнення.

Про це юрист громадської організації “Соціальний рух” Віталій Дудін розповів у подкасті на “Громадському радіо”.

Фото: ілюстративне Pixabay

Минулого тижня уряд ухвалив проєкт Трудового кодексу, який дає старт реформі ринку праці та передбачає імплементацію понад 30 директив ЄС. Про це повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко. Зазначається, що ухвалення кодексу є важливим кроком для подальшої євроінтеграції. Зокрема, документ передбачає імплементацію понад 30 директив ЄС, регламентів та конвенцій Міжнародної організації праці (МОП).

“Ми прагнемо зробити ринок праці більш інклюзивним і залучити до економічної активності людей, які сьогодні часто залишаються поза ринком: жінки, молодь, ветерани, люди з інвалідністю”, – зазначила урядовиця.

Новий кодекс передбачає низку змін. Зокрема, будуть визначені вісім ознак трудових відносин, що допоможе вивести зайнятість із тіні. Кількість типів трудових договорів збільшиться з 6 до 9, будуть врегульовані різні формати роботи, включаючи дистанційну, надомну роботу, нефіксований робочий час. Документ передбачає також цифровізацію трудових відносин.

Мінімальну заробітну плату пропонують визначати як місячну, так і погодинну, відповідно до стандартів ЄС. “Мінімалку” уряд буде визначати як відсоток від середньої зарплати.

Також у кодексі хочуть передбачити право на гнучкі форми роботи. Обоє батьків зможуть взяти по два місяці відпустки для догляду за дитиною. Для молоді запровадять учнівський трудовий договір.

На думку Віталія Дудіна, законопроєкт несе ризики посилення позицій роботодавців, оскільки повноцінно підготувати такий документ в нинішніх умовах надзвичайно складно:

“Розроблення нового Трудового кодексу такого об’ємного документа – буде надзвичайно складним завданням, особливо якщо ми прагнемо повноцінно враховувати європейські принципи соціального діалогу. Я не вважаю, що цей документ здатен розв’язати всі проблеми на ринку праці та зменшити напругу між працівниками й роботодавцями”.

За словами юриста, найбільші ризики закладені в нормах, які регулюють припинення трудових відносин і звільнення. Ці норми майже повністю виписані на користь роботодавців.

“Гарантії захисту від звільнення суттєво послаблюються для всіх працівників, а особливо – для окремих захищених категорій, зокрема працівників з дітьми та неповнолітніх. Саме на це варто звертати увагу. Норми про звільнення сформульовані так, щоб роботодавці могли формувати колективи виключно з покірних працівників, які не вимагатимуть підвищення заробітної плати чи тривалішої відпустки”, – наголосив експерт.

Він додав, що держава зобов’язана створювати максимально сприятливі умови для працівників, щоб вони могли продуктивно працювати на благо країни:

“Якщо ж хтось вважає, що шляхом посилення експлуатації та розширення повноважень роботодавців можна досягти так званого світлого майбутнього, то це глибока помилка. Якщо держава замість підтримки працівників почне підігрувати роботодавцям, ми не отримаємо ані суспільної злагоди, ані успішної повоєнної відбудови”.

На думку Віталія Дудіна, доцільніше було б “точково” вдосконалювати трудове законодавство через окремий закон, спрямований на точкові зміни, при цьому прислухаючись до позиції профспілок:

“У межах масштабної реформи трудового законодавства чітко й коректно прописати ці ознаки буде вкрай складно”.

За проєкт нового Трудового кодексу ще має проголосувати Верховна Рада. Наразі в Україні діє Кодекс законів про працю 1971 року. У травні 2022 року Рада доручили Кабміну розробити новий Трудовий кодекс на вимогу закону про дерадянізацію законодавства.

Раніше Міжнародна конфедерація профспілок (ITUC) виступала проти проєкту закону про працю, який міг позбавити українських працівників правового захисту, а профспілок – спроможності їх захищати.